Наприкінці червня

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Ні, не можна спати… Чим молодша зараз тиша,

тим гучніше сірі докори лунають…

Ходжу опівночі кімнатою,

зшиваю кути до купи відчаю…

Хто плює мені в обличчя?

Невже поетова невинність вже кінчається?

На небі – Лев і Діва вже з’являються…

Примітка перекладача

Бути поетом-новатором – дуже нелегко, бо читачі часто не здатні зрозуміти вічних ідей, виражених абсолютно по-іншому: іншим стилем, іншими формами, іншими ритмами.