Вже знову

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

І коли моїх віршів часто не розумів навіть друг

(є істоти, які не можуть вбити, навіть коли захочуть),

і коли я зневірився, зовсім покинутий

(як деякі скульптури, що були так нажахані

людськими гріхами, що просто задерев’яніли),

і коли моя пропозиція є лише самострата,

я завжди прагнув лише одного – перевтілитись в ніщо,

але потім знищити і це ніщо!

Я вже знову закохався…

Примітка перекладача

Людські гріхи можуть дуже пригнічувати, просто морально вбивати, тому герой вибирає менше зло – перетворитися в ніщо, а потім вийти з цього стану, особливо, коли в серці загориться нове кохання.