Версія для друку

Вирський Д.С. Українне місто:
Кременчук від заснування до 1764 р. – К. : 2004 р., с. 333 – 340.

Додаток 1. Міські привілеї з Кременчуччини (XVII ст.)

1. Крилів (1616 р.)

2. Чигирин-Діброва (1636 р.)

3. Кременчук (1659 р.)

1. Крилів (1616 р.)

Zikhimont Treti etc. Oznaimuiem sim listom naszym wszem wobec i każdomu zosobna, komu to wiedati należit. Dał nam sprawu wielmożny Jan Danilowicz, woiewoda Ruski, starosta nasz Bełski, Korsuński y Czyhirinski, iż powietie Czyhirinskom w woiewodztwie Kijewskom meży rekoiu Dnieprom i Tiasminom iest uroczyscze, Kryłow nazwanoie, na szlaku tatarskom, khdy tot nepriiatel Kriża Swiatoho Tatarin zwykł w panstwa naszyie wchoditi, i koronie, także panstwom naszim prilehłym szkody czyniti. Na kotorom miestcie iestlibychmo miesto naszoie założit roskazali i pozwolili, miełoby to byti z dobrym Reczipospolitoie, i z pokoiem tamtoi Ukrainy, i z pożytkom skarbu naszoho. My to uważiwszy, iż osażaniem miesta panstwa naszyie ozdobu majut i poddanyie naszyie w pokoiu żyti budut, a obywatelom tamtoi Ukrainy wsiakoho dobroho poradku i pożytku życzeczy miłostiwie na osażenie i fundowanie tam miesta pozwolilieśmo. Jakoż sim listom naszim pozwolaiem i zakładaiem tam miesto naszoie Kriłow tum sposobom: że obywatelem tego miesta, kotoryie tam osiadut, daiem słobodu i wolnost ot wsiakich czynszow i podatkow pienięznych, ot diesietin i koladok, bydła, pasiek i inszych podatkow, myt y ceł w panstwach naszych, z kuplami wsiakimi ieduczi do wyistia tridciati let ot dati toho listu naszoho – a ktomu ot poborow i czopowoho wolnych czynim mieszczan kriłowskich do czotyroch hodow ot dati toho listu naszoho. A khruntow i pol nad rekoiu Dnieprom na Bełobereżu i na Zboinom i na Piunom za Dnieprom pozwoiaiem obywatelow toho miesta Kriłowa użiwati tak, iako innye mista ukrainnyie, także futory obapol reki Dniepra aż pod Kremienczuk czasy wiecznymi mieti i wszelakiie pożitki sobie wynaydowaty tak na Dniepru, iako i nad Dnieprom, młyny, stawy na rekach wkoło Kriłowa wolno im budet sypati, i pożytki na siebie oboroczati. Ktomu pereiezd czerez Dniepr pod miestom tymże mieszczanom nadaiem. Do toho tymże mieszczanom i obywatelem miesta Kriłowa nadaiem Prawo Maideburskoie, kotoroho oni w tom miestie prereczonom wowsich członkach i artikułach ieho użiwati i ich w reczach welikich y małych zawżdy na wsi potomnyie czasy raditi i suditi sia tak sami meżi soboiu, iako też i z hostmi, ludmi priiezdczymi ni peredkim innym, odno pered woitom, abo pered burmistrow i radoiu miestkoiu onoho miesta maiut i powinni budut wowsiem priikładom iako w miestach naszych hołownych obyczay prawa pospolitoho zachowuiet. A my moc i władnost zupołnuiu otom burmistrom tamosznym i radie miestkoi daiem wsie sprawy, szto ich wradom prawnie poradkom zwykłym należati budet, tak meży mieszczany tamosznymi, iako i meży hostmi, kupcy pryiezdczymi, sprawedliwost słusznuiu w owsich sprawach miestkich sudowych i w reczach krwawych prawom maideborskim, szto komu z nich prawnie należit czyniti, suditi, zdawati, karati, ktomu dopuszczaiem wtom miestie Kriłowie wodle zwyczaiu prawa maideburskoho Ratusz, do kotoroho wazhowoie i woskobnoie nadaiem, iatki i łazniu zbudowati i wtom sia prikładom i poradkom innych upriwilejowanych miest sprawowati pozwolaiem tymże mieszczanom kriłowskim pry uradzie i za wiedomostiu starosty Gzyhirinskoho tepereszneho i potom buduczych, czotyry osoby meży soboiu na woitowstwo miestkoie obirati i ich starostie swoiemu podati, kotory odnoho z nich na toie woitowstwo stwierditi maiet. Także dozwoliliesmo i sim listom naszim dozwolaiem w tom miestie iarmarki i torhi ustawiti, to iest na każdy tyżlen, to iest torh odin w piatnicu, a druhi w nedelu, a iarmarki, odin w den preczystoi Bogarodiczy, a druhi w den swietoho Michaiła Archanieła, a treti na nowoie leto, kotoryie ustawiwszy po wsich miestiech, miesteczkach naszych, także też kniazskich, panskich, duchownych i swieckich każut wyklikati i to wsiem oznaimiti. Daiuczy też wolnost w tom miestie mieszczaniom korczmy wolnyie mieti, nie płateczi z nich kapczyznu do skarbu naszoho i żadnych powinnosci nepołniaczi, wino, med, piwo, horełku, i inszyie wsiakiie trunki ku pitiu, i reczi w domiech hostinnych zu żywnosti potrebnyie derżati i szynkowati, także handel wsiakymi towary i kuplami tam w miestie tom howati. A na iarmarki y torhi wolno budet do toho miesta wsim obywatelem panstw naszych i czużoziemskim kupcom z towary wsiakimi zwykłymi priiezdżaiuczy torhowati, prodawati, i kupowati, płateczi myto torhowoie ot wsiakich towarow swoich po zwykłomu obuczaiu, iako sia w inszych takowych miestach zachowuiet. I khdy sia trafit w iamarki y torhi ludei priiezdnych suditi, tohdy meży ludmi sprawiedliwost słusznaia czynena byti maiet takowaia, kotoraiaby zwyczaiu y prawu pospolitomu protiwno w niwczom ne była, prikładom używania słusznoho takowoie wolnosti inszych obywatelei panstw naszych. To odnak waruiem, aby kozaki ludi swawolnyie i biehunowie tam nebywali, i nie mieszkali, także żydowie aby w tom miestie domow swoich niemiewali, i zadnych handlew nie wieli wiecznymi czasy. A budut powinni tyie mieszczanie naszi korolewskiie protiw niepriatelowi kazdomu naszomu i koronnomu pri staroste swoim zawzdy stawati i zwierchnosty ieho iako pod czasom pokoiu, tak i woiny newyłamowatysia. I na to dalieśmo sei nasz list z podpisom ruki naszoi i pod peczatiu koronnoiu. Pisan w Warszawie dnia misięca Iunia roku tysieza szestsut szestnadcatoho panowania korolewstw naszych polskoho dwadciat dewiatoho, a szwedzkoho dwadciat treteho roku. Sigizmundus Rex.

Див.: Стороженко М. Осадження м.Крилова // Записки Історично-Філологічного Відділу Української академії Наук. – Кн.І. – К., 1919. – С.117-119.

Переклад:

Жигмонт Третій і т.д. Повідомляємо цим листом нашим всім взагалі та кожному особисто, кому те знати належить. Дав нам справу [себто поставив перед королем питання] вельможний Ян Данилович, воєвода руський, староста наш белзський, корсунський та чигиринський, що в повіті чигиринському в Київському воєводстві між рікою Дніпром і Тясмином є урочище, Крилів назване, на шляху татарському, де той неприятель Хреста Святого Татарин звик до держави нашої входити, і короні [тобто Короні Польській], [а] також державам нашим прилеглим шкоди чинити. На котрому місці якби місто наше заложити наказали і дозволили, мало б те бути для добра Речі Посполитої, і для спокою тамтешньої України, і з користю для скарбу нашого. Ми те завваживши, що осаджене місто стане оздобою нашої держави і піддані наші у спокою жити будуть, і обивателям тамтешньої України всякого доброго порядку і пожитку зичачи, милостиво на осадження та фундування там міста дозволили. Відтак цим листом нашим дозволяємо та закладаємо там місто наше Крилів таким способом: що обивателям того міста, котрі там осядуть, даємо слободу і вільність від всіляких чиншів та податків грошових, від десятин та колядок [святковий збір на старосту або воєводу.], худоби, пасік та інших податків, мит і зборів в державах наших, з куплями [покупками] всілякими їдучих до скінчення тридцяти років від дати цього листа нашого – а до того ж від поборів і чопового [збір за шинкування.] звільняємо міщан Крилівських на чотири роки від дати цього листа нашого. А ґрунтів та полів над рікою Дніпром на Білобережжі і на Збойном і на Півном [Пивами] за Дніпром дозволяємо обивателям того міста Крилова використовувати так, як [і] інші міста українні, також хутори обабіч ріки Дніпра аж під Кременчук на вічні часи мати і всілякі пожитки собі знаходити так на Дніпрі, як і понад Дніпром, млини, ставки на річках довкола Крилова вільно їм буде насипати [мова про греблі для млинів та ставків], і пожитки на себе [на свій прибуток] обертати, До того [ж] тим же міщанам і обивателям міста Крилова надаємо Право Магдебурзьке, котрого вони в тому місті означеному в усіх частинах і статтях його вживати і їх [ним] у справах великих і малих завжди на усі подальші часи радити і судитися так самі поміж собою, як також і з гостями, людьми приїжджими ні перед ким іншим, єдино перед війтом, або перед бурмістром і радою міською оного міста мають і повинні будуть у всьому прикладом яко в містах наших головних звичаї права посполитого зберігаються. А ми міць і владність цілковиту в тому бурмістрам тамтешнім і раді міській даємо всі справи, що їх урядуванню правничому звичайним порядком належати будуть, так між міщанами тамтешніми, яко і між гостями, купцями приїжджими, справедливість слушну в усіх справах міських судових і в речах кривавих правом магдебурзьким, що кому з них по праву належить чинити, судити, надавати, карати, до того [ж] допускаємо в тому місті Крилові згідно звичаю права магдебурзького Ратушу, до якої вагове і войскобійне надаємо, ятки і лазню збудувати і в тому прикладом і порядком інших упривілейованих міст поводитись дозволяємо тим же міщанам криловським при уряді і за відомом старости Чигиринського теперішнього і потім будучих, чотири особи між собою на війтівство міське обирати і їх старості своєму подати, котрий одного з них на те війтівство ствердити має. Також дозволили ми і цим листом нашим дозволяємо в тому місті ярмарки і торги встановити, тобто на кожен тиждень, тобто торг один в п’ятницю, а другий в неділю, а ярмарки, один в день Пречистої Богородиці, а другий в день святого Михайла Архангела, а третій на новий рік, котрі встановивши по всіх містах, містечках наших, також теж князівських, панських, духовних і світських казати викликати і те всім оголосити. Даючи також вільність в тому місті міщанам корчми вільні мати, не платячи з них капщизни [податок на корчми. ] до скарбу нашого і жодних повинностей не виконуючи, вино, мед, пиво, горілки і інші всілякі трунки для пиття, і речи в домах гостинних для харчування потрібні тримати і шинкувати, також гендель всілякими товарами і куплями там у місті тому зберігати. А на ярмарки і торги вільно буде до того міста всім обивателям держав наших і чужоземним купцям з товарами всілякими звичними приїжджаючи торгувати, продавати і купувати платячи мито торгове від усіляких товарів своїх за звичним звичаєм, яко в інших такових містах зберігається [прийнято]. І коли випаде під час ярмарків і торгів людей приїжджих судити, тоді між людьми справедливість слушна чинена бути має така, котра би звичаю і праву посполитому противна ні в чому не була, прикладом вживання слушного такої вільності іншими обивателями держав наших. Те однак застерігаємо, аби козаки люди свавільні і втікачі там не бували, і не мешкали, також євреї аби в тому місті домів своїх не мали, і жодних гендлів [торгівлі] не вели на вічні часи. А будуть повинні ті міщани наші королівські проти неприятеля кожного нашого і коронного при старості своєму завжди ставати і з-під зверхності його як під час миру, так і війни не виламуватись [не виходити]. І на те дали ми цей наш лист з підписами руки нашої і під печаттю коронною. Писан у Варшаві дня місяця червня року тисяча шестисот шістнадцятого панування королівств наших польського двадцять дев’ятого, а шведського двадцять третього року. Sigizmundus Rex [Сигізмунд Король].

2. Чигирин-Діброва (1636 р.)

Іеремій Михаил Корибутов князь Вишневецкий и прочая. Обявляю симъ моимъ листом, кому бы о том ведать надлежало, яко мещане мои чигириндубровскіе просили мене, чтоб им права и вольности так яко и з ним городам моим і ведлугъ листу привилегію им данною асегновал, чтоб повиность виседевши двадцать лет на свободе отдавать и отправлять имели чего для желанія и прошенія ихъ удовлетворя, сим листом и привилегіем данним обещал я податей и повинностей никаких съ нихъ невзимать поколь дасть Господь Бог, что мещане чигириндубровскіе по симъ листу моего двадцать лет на свободе виседять, а виседевши свободу, мещане имеют и должни будуть давать чинш на всякий годъ, так богатшый яко и убогшый по сознанію наместника моего либо и того, которій по повеленію моему будет чинш вибирать, к тому ж даби мещане ведали, что до их майдебурского права надлежит, а что за приход наместникове моему тамошнему имеет быть: первое всякій суд наместнику моему оставляю, войта и бурмистра, яко в инших городахъ моихъ от суда неотдаляя которий грош третей должен ити тож позволяю мещаном моим иметь воскобойню с ледовнею и бровар всякіе одумершіе спадки на близких кревних надлежат имеют а уряд мой никакого препятствія чинит имъ в томъ не будеть. Коли бы которые мещане к городу поддатись хотели а праву майдебургскому не надлежат хотели и тое въ ихъ воле будетъ. Во время ярмарку от воза по два гроши бурмистрамъ і войту надлежать имеет, а более ничего. Чтож надлежатиметь въ городе к изберанію войта і всякихъ урядниковъ къ соберанію поборовъ для градскихъ нуждъ и висланію отъ нихъ щетовъ того мещане без наместника моего даби ничего отправоват не важились. А кто бы тому противился смерть казненя быть имеет. Тож дозволяется и меди ситить, пива на шинк варить отдавши доход орендарскій тоесть капезини (tojest kapeczyzny) [Тут мається на увазі вже знайома нам за Крилівським привілеєм капщизна.] золотой полский еденъ, а что принадлежить къ продажи горелокъ то шинкарь на христини з веселля горелки простой кварте мещаномъ продавать по два гроши литовскіе а двойной кварту по грошей литовских (dobrzey zas akawitey kwarte po groszy litewski), а кварта и гарнец такой мери быть должни, как в городе моемъ Лубняхъ, гребле подчинять, мещане всегда должни будут, а если би убитокъ какой в замедлиніи млиновъ за ихъ нераденіемъ былъ, то наградить повинни будуть. А хтобы къ подчинки гребель, баркановъ [Тут напевно мова про «паркани».], валовъ в защищеныи и карауле города и крепости, також і в инних повинностяхъ ослушним былъ, на таковихъ десять копъ литовскихъ полагаю к обороне города и крепости все цеховіе надлежат имеютъ так же и жиди, смотреть тщателно имеют дабы покой такъ з соседи, яко и с пограничними людми, а іменно з Москвою нарушимъ не был такъ, что никакимъ московскимъ защити не было такъ же граници их пустошени не были, о чемъ змовитись імеють съ наместникомъ моимъ тамошнимъ наблюдая того, дабы козаки бродящіе люди самоволно за граници общого владенія з маєтности моей Чигириндуброви не входили без ведома наместника тамошнего («żeby kozacy hultaię ludzie swawolne za granicę iz Panstva obec z Maietnosci mey Chehryn Dubrowy nieztorgali bez wiadomosci namiesnika mego tamecznego») а кто бы дерзнул за границу для нарушенія покоя ввойти, абизбы пойман таковій смертію казнен быть имеетъ. Позволяя тож оним мещанам моим канунъ два рази в рокъ употреблять и на свою ползу обратить; один кануня на рождество Х-во руское кадок три, другій канун на Козму Деміана также кадок три, а воск до церкви отдавать імеют, а что в сем листе выше и ниже написано и упомянуто, то все сим листомъ и привилегіемъ моимъ подданимъ моимъ Чигириндубровскимъ им самом и їх потомком вечними часи утверждаю. Для лучшей верности сей мой лист рукою подписалъ с приложеніем печати моей имъ дать повелел; деялося в Пиратине 20 дня мця марта 1636 года.

В подлинном подписано Михал. (место печати).

С подлиннымъ полскимъ привилегіемъ свидетельствовалъ писар Дмитро Белостоцкий» [У коментарях О.Лазаревського є така примітка: «Перевод с польского, вместе с копией оригинала, был прислан в 1749 г. Лубенским полковником в генеральную канцелярию, когда последняя собирала сведения о городах и местечках в Малороссии и о юридическом быте их населенія. «Лист» Вишневецкого был прислан в копии польского оригинала с русским переводом, который здесь и приведен. «Материалы для истор. городск. посел. в Малороссии», ркп. наш. б-ки».].

Див.: Ткаченко М. Нарис історії Кременчуччини до початку XVIII ст. // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. – Кн.24. – К., 1929. – С.67-68 .

3. Кременчук (1659 р.)

W Imie Panskie Amen. Na wieczna rzeczy ninieyszey pamiątkę

MY Ian KAZIMIERZ

z Bozey laski Krol Polski Wielkie Xiąze Litewskie, Ruskie, Pruskie, Mazowieckie, Zmudzkie, Inflant., Smolenskie, Czern. a Szwedzki, Gotski, Wandalski dziedziezny Krol.

Wszem wobec, y Kazdemu z osobna, komu to wiedziec bedzie nalezalo. Na prozbę y supplikę, do Nas wniesiąną, tak swoim, iako y calego Miasta Naszego Krzemienczuka Obywatelow imieniem. Slachetnuch Kuryla Andrzeiowicza, Pulkownika Zaporoskiego, Krzysztopha Luki Janowicza, Ławryna Sawenka, Waska Truszenka, Leonty Bulda, Łarka Bulda, Sawa Woloszyna, Tymosza Chmary, Dmitra Jakimowicza, Wasila Kostelasa, ktorzy do Nas z oddaniem wiernego poddanstwa na Seym teraznieyszy stawili się: i myslilismy onymze wniesioney do Nas prozbie dosyc uczynic, y poządaniu ich wygodze. Naprzod tedy zachowniąc onychze przy dawnych prawach y wolnosciach Obywatelow Miasta Naszego Krzemienczuka, tych wszytkich ktorzy są wznysz z imion y przezwisk mianowani, powagą Seymu teraznieyszego iako ludzi tych, ktorzy za Dostoienstwo Nasze y calosc Rzeczypospolitey przeciw Kazdemu nieprzyiacielowi woiuią od wszelakich poborow, y podatkow, ktoreby na toz Miasto Nasze Krzemienczuk wlozone byly, cale uwalniamy nic niezachowuiąc do nich pretensyey względem tychze podatkow wszelakiego Stanu ludziom. Do tego ze poddanstwo Nam wierne toz Miasto Nasze Krzemienczuk psierzeczone oddaie, dla tegoz Kupcow tegoz Miasta, tak na miyscu zoctaiących, iako y gdziekolwiek przez Panstwa Nasze, z towarami iadących od wszelakich cel, y myt, takze innych podatkow, ktore by kolwiek kto od ich towarow pretendowal brac, uwalniamy. Do tego toz miasto Nasze Krzemienczuk nazwaną aby do lepszego przychodzilo mienia, y poratowania, od wszytkich woysk Naszych Koronnego, Wielkiego Xiestwa Litews., Cudzoziemskiego, y Wielkiego Xięstwa Ruskiego zaciągu, stacyi, stanowick, noclegow, przechodow, pokarmow, zabiegow, iednania, podwod, tudziesz, kiedy tegoz Miasta Naszego Krzemienczuka obywatelom na woynę isc przynidzie pozostaiące ich zony, y domy, od wszelakiego takze zolnierskiego uciązenia, y od wszelkich nakazow do iakieykolwiek roboty, iako to do sypania grobel y innych podobnych, ninieyszym Przywileiem Naszym obywatelow tegoz miasta uwalniamy chcac to miec po wszytkich poddanych Panstw Naszych, aby przy tey wolnosci ktora iest Miastu przerzeczonemu od Nas dana, onegoz obywatelow gdy tego bedzic potrzeba zachowali. Ktory to Przywiley Nasz reka, Nasza, podpisawszy pięczęcią Koronna, stwierdzic roskazalismy. Dan w Warszawie na Seymie walnym Generalnym dnia IV Mca Czerwca Roku Panskiego MDCLIX Panowania Krolestw Naszych Polskiego XI A Szwedzkiego XII Roku.

Jankazimierzkrol

[М.П.]

Pan Ignacy Bykowski

Podkomorzy Chelminski

Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawe. – Zespoły miejskie. Dokument pergamentowy №7154.*

Переклад:

В Ім’я Господнє Амінь. На вічно справи нинішньої пам’ятку

МИ Ян Казимир

з Божої ласки Король Польський, Великий Князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, Смоленський, Чернігівський і Шведський, Готський, Вандальський дідичний Король.

Всім взагалі і кожному особисто, кому те відати буде належати. На прохання і супліку до Нас подану, так своїм, яко і цілого Міста Нашого Кременчука Обивателів іменем. Шляхетних Курила Андрієвича, Полковника Запорізького, Кшиштофа Луки Яновича, Лавріна Савченка, Васька Трушенка, Леонтія Булди, Ларка Булди, Сави Волошина, Тимоша Хмари, Дмитра Якимовича, Василя Костеласа, котрі до Нас із відданням вірного підданства на Сейм нинішній ставилися [себто прибували]: і мислили оним же за поданим до Нас проханням досить вчинити [задовольнити] до жаданої ними вигоді. Насамперед тоді зберігати оних же при давніх правах і вільностях Обивателів Міста Нашого Кременчука, тих всіх котрі суть вище з імен і прізвищ перелічені, повагою Сейму нинішнього яко людей тих, котрі за Гідність нашу і цілість Речі Посполитої проти кожного неприятеля воюють від всіляких поборів і податків, котрі б на те Місто Наше Кременчук накладені були, цілком звільняємо ніякої не маючи до них претензії щодо тих же податків всілякого Стану людей. Оскільки підданство Нам вірне Місто Наше Кременчук вище означене віддає то купців того Міста, так на місті залишаючихся, яко і деінде через Держави Наші, з товарами їдучих від усіляких цел [митні збори] і мит, також [і] інших податків, котрі б будь-хто від їх товарів претендував брати, звільняємо. До того ж те місто Наше Кременчук назване аби [до] ліпшого приходило стану, і порятунок [мало] від усіх військ Наших – Коронного, Великого Князівства Литовського, Чужоземського і Великого Князівства Руського затягу [набору], стацій, становиськ, ночівель, переходів, покормів, забігів, єднання, возів також, коли того ж Міста Нашого Кременчука обивателям на війну йти прийде, залишеним ними жінкам і домам від усілякого також жовнірського обтяження і від усіх примушень до будь-якої роботи, яко то до насипання гребель й інших подібних, нинішнім Привілеєм Нашим обивателів того міста звільняємо, вимагаючи від усіх підданих Держав Наших, аби при тій вільності, котра є Місту вищеозначеному від Нас надана, оного ж обивателів, коли до того буде потреба, зберігали. Котрій то Привілей Наш рукою Нашою, Ми, підписавши, печаттю Коронною ствердити наказали. Дан у Варшаві на Сеймі вальному Генеральному дня ІV Місяця Червня Року Божого MDCLIX [1659] Панування Королівств Наших Польського ХІ а Шведського ХІІ року.

Ян Казимир король

[М.П.]

Пан Ігнатій Биковський

Підкоморій Хелмінський

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ