Історія дослідження Борисфеніди та хронологічні етапи її існування

Ольговський С.Я.

Березань — невеликий острів (850 ? 350 м), розташований біля гирла Дніпровського лиману. Перше дослідження острова здійснив академік Келер ще на початку ХІХ ст. У 1847 р. О.С. Уваров підготував план острова, на якому відзначив декілька курганів. Перші розкопки були здійснені у 1884 р. Р.А. Пренделем і у 1900–1901 р. Г.Л. Скадовським. Було розкопано близько 800 поховань, але матеріали цих розкопок не публікувалися. З 1904 по 1909 і у 1913 р. Е.Р. Штерн розкопав декілька житлових і господарських споруд. При цьому було вперше здійснено комплексний підхід до археологічного матеріалу з використанням природничих наук. Зокрема було зроблено хімічний аналіз мідних та бронзових речей.

У 1927–1931 р. і у 1946–1947 р. дослідження Березані здійснював М.Ф. Болтенко, який намагався відновити історію острова з античного часу до пізнього середньовіччя.

З 1960 р. починається планомірне дослідження античного поселення на о. Березань під керівництвом В.В. Лапіна, який на прикладі цієї пам’ятки відтворив модель грецької колонізації Північного Причорномор’я. Зараз на острові працює експедиція Інституту археології НАНУ, яку до 2004 р. очолював В.В. Назаров. Крім того, дослідження грецького поселення проводить експедиція Державного Ермітажу Росії.

Згідно з “Хронікою” Євсевія, грецьке поселення виникло у 645 або у 642 р. до н.е. Не суперечать цій даті і знахідки розписної родосько-іонійської кераміки другої половини VII ст. до н.е. і окремі фрагменти посуду першої половини VII ст. до н.е. Свідоцтв про існування доколонізаційного поселення на о. Березань не виявлено. Але з часу появи греків тут з’являється місцеве населення. Висловлюються різні думки про характер і призначення поселення, в тому числі – чи було воно аграрно-ремісничим або торгівельним центром. В будь-якому випадку торгівля відігравала велику роль в економіці Березані у VI ст. до н.е. Свідченням цьому є чисельні зернові ями, графіті та листи на свинцевих стрічках, в яких йдеться про торгівельні операції; велика кількість монет-стрілок, дельфінчиків, важок. Характер ливарного ремесла також свідчить про роботу на грецькому поселенні варварських майстрів для забезпечення місцевого ринку. Наприклад, при наявності решток ливарництва у вигляді шлаків, напівфабрикатів і досі не виявлено самих майстерень і спеціалізованих інструментів, що говорить про тимчасову роботу ливарників, які не обтяжували себе будівництвом стаціонарних майстерень. Крім того, асортимент продукції ливарників складається, переважно, з наконечників стріл та прикрас скіфського типу.

VII–VI ст. до н.е. — час найвищого економічного піднесення Березанського поселення. У другій половині VI ст. до н.е. воно стає емпорієм Ольвійського полісу. В цей час зростає будівельна діяльність борисфенітів і поселення досягає найбільших розмірів, але на початку V ст. до н.е. площа поселення зменшується, що було пов’язано із піднесенням Ольвії.

У V–III ст. до н.е. Березань існує як рядове поселення ольвійського полісу, а у ІІ–І ст. до н.е. життя на ньому майже припиняється. В перші століття нашої ери на острові знову виникає поселення, але значно менших розмірів, а у ІІІ ст. воно припиняє своє існування.