Циганська смерть
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Розказував циган раз
За смерть свого сина:
«Ще ніхто так не вмирав,
Як моя дитина.
Тілько-то вже смерть прийшла,
А він на всю хату:
«Тату! Тату! – закричав, –
Люльки, – каже, – тату!»
Приніс йому таки сам,
А синок, небога,
Тілько раз собі пакнув
Та й пішов до бога!»
18 июня [1859].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1893, ч. 15, стор. 290 з датою «1860». Автографів два: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 147, і «Співомовки 1861», стор. 79. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 265.