Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Довідково

Пивовар А. В., Ковтун М. В.

Приведені відомості про священно- і церковнослужителів за роками згадок повністю корелюють з відповідними відомостями про наявність метричних книг, що дозволяє відійти від потреби у додаткових посиланнях на джерела їх залучення. Для повноти інформації використані також відомості про священно- і церковнослужителів, згадані у наявних сповідальних розписах прихожан. Відомості в межах кожного приходу розміщено за роками першої згадки, при згадці кількох осіб – за їх статусом.

Основою для формування відомостей слугували особисті підписи священно- і церковнослужителів, якими останні мали скріплювати консисторські примірники метричних записів та обов’язкові до укладання підсумкові екстракти метричних відомостей (таким правом користувалися виключно уповноважені особи відповідного церковного причту). У випадках, коли замість засвідчення метричних записів, деякі духовні правління практикували зазначення імен приходських священиків на їх початку, інформація залучалася із заголовків таких документів. При смерті або сході священика, метричні записи посвідчували також тимчасово призначені для нагляду та задоволення духовних треб прихожан священики сусідніх приходів. Разові згадки захожих, запрошених або тимчасово призначених священиків, зафіксовані безпосередньо у метричних записах, до уваги не бралися. Саме з урахуванням цих обставин лише в поодиноких випадках використана інформація про священиків за записами в приходських метричних книгах.

Оцінюючи повноту приведеної інформації стосовно складу священно- і церковнослужителів, яка значною мірою визначається наявністю та станом збереженості архівних справ, необхідно також мати на увазі, що її отримано лише на основі фіксації відповідних згадок у метричних книгах, яких далеко недостатньо для характеристики всієї сукупності кадрових призначень духовних чинів. В залежності від вимог тогочасних духовних правлінь до посвідчення метричних записів, нерідко для цього вважалося достатнім лише підпису священиків або одного з них, причому не обов’язково першого за статусом та рівнем повноважень. Зустрічаються також зшитки метричних записів, які залишилися не посвідченими (найбільш значна кількість таких документів приходиться на початковий період російсько-турецької війни 1778-1791 років). Крім того, при прийнятті метричних записів для їх передачі до консисторії, вони посвідчувалися також уповноваженими особами духовного правління, відомості про яких приведено окремо (див. наступний додаток).

Укладання та посвідчення метричних записів для їх передачі до консисторії за відповідний рік як правило відбувалося на початку наступного. Тому священно- і церковнослужителі, призначені з початку нового року і згадані серед осіб, які посвідчували метричні записи, не завжди могли бути причетними безпосередньо до здійснення відповідних треб прихожан.

Початково приведена інформація нами фіксувалася виключно з метою ідентифікації окремих метричних записів, які мають значні пошкодження (в окремих випадках це лише фрагменти колись цілісних зшитків), невідповідність заголовків, датувань тощо. В той же час, враховуючи значні пробіли у наявності такої інформації за формулярними відомостями про священно- і церковнослужителів, сподіваємося, що вона може бути корисною для відтворення як їх особистого складу, так і характеристики певних закономірностей у його формуванні (зокрема складу церковного причту, ступеня усталеності, частоти переміщень, впливу родинних зв’язків при зайнятті посад тощо).

При передачі імен і прізвищ як правило використана їх перша згадка. У випадку кількох варіантів написання імен і прізвищ одних і тих же осіб (Дяченко-Дяченков-Дячковський, Федір-Феодор-Фтеодор тощо) приведено їх найбільш вживаний варіант. Нерідко написання прізвищ змінювалися у зв’язку з отриманням більш високої посади, що досить наглядно простежується у випадку переміщень на такі посади в інші приходи. В той же час за відсутності документальних підтверджень, такі асоціації мають скоріше гіпотетичний характер, оскільки нерідко зустрічаються також однофамільці.

Різночитання або характерні тогочасні відмінностей у написанні та використанні окремих імен і прізвищ (Григорій-Георгій, Скроп-Скроб тощо) приведені у дужках. Враховуючи значну кількість лише разових згадок та фактор переміщень, не виключається, що реально подібні розбіжності можуть стосуватися значно більшого числа осіб.

У випадку посвідчувальних записів, виконаних грецькою мовою (в основному такі випадки стосуються болгарських колоній та окремих молдавських поселень Придністров’я), їх російськомовний варіант написання звірено з відповідними згадками про священиків безпосередньо у тексті метричних записів. Зрозуміло, що за недостатньої обізнаності з тонкощами грекомовних текстів, таким чином нами могла бути відтворена лише інформація про священників відповідних приходів. Щодо інших церковнослужителів, частково залучена також інформація з формулярних відомостей за останні роки періоду.

Для характеристики посад, які обіймали священно- і церковнослужителі, використані наступні умовні позначення: п – протоієрей, с – священик, с – священик, який здійснював тимчасовий нагляд за приходом, д – диякон, д – дячок, п – паламар, и – ієромонах, к – ктитор, ц – церковник. Позначення стосовно протоієреїв, які очолювали відповідні духовні правління (були першоприсутніми), додатково виділено більш насиченим шрифтом (п). Крім того, окремою позначкою (+) відмічені приходські священики, які згадуються на початку метричних записів, але підписи яких відсутні при їх посвідченні. Як правило це стосується осіб, які до кінця відповідного року перейшли до інших приходів, померли або припинили свої повноваження з інших причин, що у більшості випадків кореспондується також із згадками про тимчасово призначених священиків.

Більш детальну інформацію про священно- і церковнослужителів та їхніх дітей чоловічої статі містять формулярні відомості відповідних приходів, які у фонді Херсонської духовної консисторії збереглися починаючи з 1791 року, але далеко не у повному складі стосовно духовних правлінь, які на той час діяли у межах території Херсонської губернії (див. нижченаведений додаток).

Інформація про наявність справ з формулярними відомостями духовних правлінь за 1791 – 1812 роки серед документів фонду Херсонської духовної консисторії

Рік духовні правління
Херсон-ське Олекс-андрійське Єлисавет-градське Ольвіо-пільське Тирас-пільське Інші
1791 38
1792 34
1793 28
1795 29 30
1797 34 35 32 +33
1798 36 70 + 298 36а
1799 37 + 38 64 84 74
1800 41 773 39
1801 44 42 + 94
1802 45 46
1803 48 49 47 + 245
1804 52 + 54 50 51 + 144 55 53
1805 58 57
1806 59 + 154 255
1807 61 43 60
1808 68 65 + 66 64 + 67
1809 73 + 174 74 + 76 1373 + 265 77 + 75
1810 80 78 184 79
1811 85 194 84 204 + 214 82 + 83
1812 87 + 87а 86

Складено за номерами наявних справ фонду 37 ДАОО з формулярними відомостями духовних правлінь (номери з дублікатами відомостей підкреслено; відомості Одеського благочиння, додані до відомостей Тираспільського духовного правління, виділено більш насиченим шрифтом; через верхній індекс зазначена належність справ до відповідного опису фонду). Крім того, відомості окремих церков містяться також у справах 31 (оп.2а), 79 (оп. 4), 13 (оп.15). Більш детальна інформація про їх склад приведена у додатку із стислим змістом використаних справ.