Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Пам’ятки археології на Дністрі

Пам’ятки археології на Дністрі

Вадим Артюх

Археологічним загоном експедиції “Дністер” обстежено цілий ряд давніх пам'ятників в долині річки, починаючи від її витоків до Старої Ушиці. Найбільш цікаві пам'ятники, зокрема печерні, знаходяться у Дністровському каньйоні на території Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

В минулі роки в цьому регіоні проводили стаціонарні археологічні роботи О.П.Черниш, Л.Г.Мацкевий, В.Малеєв, В.Д.Баран, Л.І.Крушельницька, В.М.Конопля, І.К.Свєшніков, О.С.Ситник, Осовський, В.Деметрикевич, В.Б.Антонович. Береги Дністра в середній течії являють собою високе плато, покриті лісами і складені вапняковими та гіпсовими породами. Висота берегів сягає 50 – 80 метрів. В деяких місцях можна побачити виходи скель, в яких зустрічаються печери. Найбільш цікавим є печерний комплекс біля с.Одаєва (малюнок 9:1). В печері Думка у формі лазу у гіпсових скелях довжиною 60 метрів на відстані 40 метрів від входу в шурфі зафіксовані оброблені крем'яні вироби пізньопалеолітичного вигляду (малюнок 9:8). Їх приблизний вік – 20 – 30 тис. років. Недалеко від Думки в урочищу Городище на схилі Дністра є виходи гіпсових скель, де вирубаний горизонтальний грот, а по схилу розташовані печери, які являють собою вертикальні шахти глибиною 5 – 6 метрів з горизонтальними ходами. Шурф біля гроту Монаха (місцева назва) дав крем'яний та керамічний матеріал епохи бронзи і раннього заліза. Найбільше знайдено фрагментів посуду культури фракійського гальштату (початок 1 тис. до н.е., малюнок 9:9). В печерах Вертикальна, Стримка і Дальня знайдені великі фрагменти начиння з жовтогарячої відмученої глини та кістки тварин, які належать до трипільської культури (3 тис. до н.е.), ранньозалізної доби і давньоруського часу.

Найбільш цікавою є печера Затишна (малюнок 9:7). На краю плато над Дністром знаходиться вертикальна шахта глибиною 5 метрів, від якої в західному керунку іде вузький лаз довжиною 7 – 8 метрів, який закінчується урвищем глибиною 3 – 4 метри. За урвищем розташований великий зал. В північній частині цього залу був знайдений розрізнений скелет людини. Радіовуглецевий аналіз кісток, зроблений в Інституті геологічних наук НАН України, показав, що вік скелету приблизно 5100 років. Дослідження, розпочаті в цій печері восени 1989 року, були продовжені в 1993 році. Спочатку була розчищена північна частину гроту, де була виявлена кладка з гіпсових каменів. В західній частині це мурування зруйноване часом. Після фіксації побудови на кресленні було зроблене розкриття. Під камінням виявився грубий шар гумусу, в якому у великій кількості були знайдені фрагменти глиняного начиння, кістки тварин, роз'єднані скелети трьох людей, крем'яний серп. Можливе поховання. В зв'язку із закінченням терміну робіт пошуки не були завершені. Матеріал можна віднести до епохи енеоліту (3 тис. до н.е.).

Над гротом і печерами на плато зафіксований штучний насип довгастої форми площею 30:50 метрів. Призначення цього насипу та його відношення до печер поки що не встановлено. Поруч з насипом на розораному полі зібраний матеріал різних епох : крем'яні нуклеуси, шкребки, пластинчасті відщепи епохи мезоліту, пізньопалеолітичний наконечник солютрейського типу, кераміка епохи раннього заліза та перших століть н.е., а також фрагменти начиння давньоруського періоду.

На лівому березі Дністра біля с.Стінка на схилі плато у вапняній скелі на висоті 15 – 20 метрів над річкою виявлений печерний храм в штучному гроті. Вхід до нього на західному схилі має довжину 1.5 метра, ширину 2.5 метра і висоту 2 метра. На південній та північній стінках входу видно зображення хрестів. Грот має в плані трапецевидну форму з довжиною довшої стінки 8 метрів, шириною 9 метрів, висотою 4 метри. Всередині гроту проглядається вівтарна частина з двома притворами. В центральній частині вівтаря вишкрябане зображення солярного знаку у вигляді свастики. Діаметр знака 30 см, його вертикальний елемент має роздвоєні кінці, а горизонтальний зігнутий з одного боку догори, а з іншого – униз. На північній стінці вівтаря проглядаються тамгоподібний знак у вигляді прямокутника, розділеного поперечною лінією. На південній стіні храму є рельєфне стилізоване зображення стрибаючого звіра, а на західній – вишкрябаний напис, який складається з шести тамгоподібних знаків. Перший і четвертий знаки нагадують цифру 4. Другий і п'ятий мають форму петлі, один з кінців якої закруглений, а другий вигнутий під кутом. Третій знак має вигляд звужених під кутом вниз рисок, а шостий нагадує кириличну літеру Н. Нижче напису видно ще два знаки, які нагадують грецькі літери каппу та омегу. Біля входу до храму знайдено фрагменти гончарного начиння, один з яких має орнамент у вигляді прямих рисок, характерний для часів Київської Русі. Пам'ятку можна віднести до категорії поширених в 11 – 13 ст. храмів, з яких найбільш близьким до згаданого є відомий храм біля с.Міжгір'я на Тернопільщині. Тамгоподібні знаки близькі знакам північного Причорномор'я. Надписи на стінах відомі у християнських храмах, зокрема у Софійському соборі в Києві [27]. На одній зі стін Михайлівського собору Видубицького монастиря є зображення гепарда, що скаче [28].

Недалеко від села Устечко Тернопільської області на правому березі Дністра був досліджений вапняковий скельний масив, де була знайдена невелика карстова печера (скоріше навіть грот) довжиною 8 метрів, шириною в передній частині перед входом 2 метри, а в кінці – 4 метри і висотою 1 – 1.5 метри. В гроті був закладений шурф 1ґ1 метри. Товщина верстви – біля 40 см, гумус. В шурфі були знайдені крем'яна ножовидна пластина та два уламки креміня мезолітичного вигляду, біля 80 фрагментів гончарної чорнолощеної кераміки середньовічного періоду. Тут же зафіксована бронзова пряжка круглої форми діаметром близько 3 см з орнаментом у вигляді поперечних заглибин по ободі, котру ймовірно можна віднести так само як і кераміку до середньовіччя (малюнок 9:21).

Поблизу с.Городок Заліщицького району обстежена печера “Кернички”, що являє собою грот у стінці великої тріщини гіпсової скелі (малюнок 9:22). З гроту веде вузький горизонтальний хід. Через 5 – 6 м знаходиться поперечний лаз. Детально обстежити печеру не вдалося через те, що ходи дуже вузькі. В передньому гроті закладено шурф. Товщина культурного шару 110 см. Знахідки представлені фрагментами тонкостінного чорнолощеного посуду середньовічного періоду. На глибині 40 см знайдено залізний гостряк стріли. Можливо, в середні віки печера слугувала схованкою від ворогів.

На правому березі Дністра вже на території Чернівецької області біля с.Зелена Липа в урочищу “Турецька криниця” зафіксований незвичайний пам'ятник (малюнок 9:20). На вершині плато висотою 60 – 70 метрів над Дністром, на краю скельного урвища стоїть насипний курган пірамідальної форми висотою близько 15 метрів. В плані він має чотирикутну, майже квадратову форму. Довжина сторін периметру – 30 – 35 метрів. На вершечку кургана було знайдено велику кількість глиняної обмазки із слідами прутів, а також днище великого кухонного ліпного горщика з сірої глини, характерного для перших віків н.е. Біля підніжжя кургану вглиб скелі іде вузький лаз, можливо вхід в карстову печеру. На долі, біля скелястого урвища просто під курганом була знайдена штучна, вирубана в гіпсовій породі вертикальна шахта шириною 2ґ2 і глибиною до 10 метрів. Внизу проглядається розширення. При подальшому обслідуванні воно виявилось карстовим гротом. Призначення цієї шахти поки що неясне. Що б це могло бути ? Попередній огляд показав, що найімовірніше в основі кургану знаходиться скеля, засипана землею, в котрій мають бути карстові порожнини. Вгорі стояла споруда з лози, обмазана глиною, у вигляді вишки, з котрої проглядалася долина Дністра. Очевидно це був спостережний пункт, з якого подавалися сигнали про наближення ворога. Знайдений матеріал незначний, але попередньо пам'ятку можна віднести до перших століть нової ери. Відносно давнішого періоду, то експедицією крім пізньопалеолітичних пам'яток біля с.Одаїв було обстежено велику кількість мисливських стоянок часів мезоліту поблизу різних населених пунктів долини Дністра. Відмітимо найбільш значні.

Одаїв, урочище “Городище”. Поселення розташоване на північ від села на вершині плато висотою 50 – 60 метрів над Дністром. На площі 100ґ100 метрів зібраний кремінь і кераміка. Матеріал можна розділити на кілька періодів.

1. Пізній палеоліт. Більш ніж 100 предметів з креміня. Серед них – нуклеус, шкребло, боковий різець, кінцевий півкруглий шкребок, ножовидні пластини, наконечник солютрейського типу. Вік цих знахідок – приблизно 20 – 30 тис. років (малюнки 9:16 – 9:18).

2. Мезоліт. Більш ніж 100 предметів з креміня, серед яких пірамідальний нуклеус, шкребок, різець, скобель, ножовидні пластини, відщепи та відходи. Знахідки близькі за типом до матеріалів стоянки Лука.

3. Більш ніж 50 фрагментів ліпного посуду можна віднести до культури фракійського гальштату голіградського типу (малюнок 9:19).

4. Тут же знайдено кілька фрагментів гончарного посуду з орнаментом у вигляді прямих і хвилястих ліній, характерних для давньоруського періоду.

В Тернопільській області досліджений пам'ятник епохи мезоліту біля с.Горошова в урочищу “Під берегом”. Стоянка розташована на відстані 3 км на північний захід від села на лівому березі Дністра в урвищу тераси висотою 7 – 8 метрів. На протязі 10 – 15 метрів у верстві гумусованої глини товщиною біля 1 метру зафіксовані предмети з крем'янистого пісковика та креміня : пірамідальний нуклеус, 5 знарядь із вторинною обробкою, ножовидні пластини, відщепи, уламки, а також кістки тварин. В Чернівецькій області слід виділити мезолітичну стоянку коло с.Рухотин в урочищу “Казенна гора”. Пам'ятка розташована на відстані 1 км на північ від села на схилі Казенної гори на мисоподібному виступі висотою 20 – 30 метрів над Дністром. На площі 40ґ50 метрів знайдені два нуклеуси, 4 знаряддя із вторинною обробкою, 12 пластин, відщепи та уламки.

Мезолітичні стоянки досліджені також поблизу населених пунктів Городниця, Долина (ур.Данчиця) Івано-Франківської обл., Золота Липа, Берем'яни Тернопільської обл., Врублівці (ур. Вовче болото) Хмельницької обл. та ін. На місцях цих стоянок в більш пізні часи селяться народи різноманітних культур.

Найбільш інтенсивно долина Дністра була населена в 3 тис. до н.е. племенами Трипільської культури. Поселення цього періоду зустрічаються у великій кількості як на вершинах плато, так і на невисоких терасах висотою 7 – 17 метрів над Дністром. Виділимо найбільш значущі пам'ятки цього періоду :

С.Миколаївка Тернопільської обл. (ур. Берег). Поселення розташоване в 1 км на захід від села на лівому березі Дністра на невисокій терасі висотою 7 – 8 метрів. Під час повені берег розмивається водою і в урвищу проглядаються залишки культурної верстви. На глибині 0.5 – 0.7 метрів від поверхні на протязі 30 – 40 метрів в урвищу знайдено більш ніж 100 фрагментів посуду з гарячожовтої відмученої глини, в тому числі уламок великої посудини для зерна з ручкою, днище, фрагмент столової посудини з ручкою, а також крем'яні уламки та відходи.

Смт Коропець Тернопільської обл. (ур. Горби). Пам'ятка розташована на південній околиці селища на лівому березі Дністра при впадінні р.Коропець в Дністер на терасі висотою 20 – 30 метрів. На площі 50ґ100 метрів зібрано більше 130 предметів з креміня та кераміки. Керамічний матеріал репрезентований фрагментами начиння з гарячожовтої відмученої глини, це головно уламки великих кухонних посудин, та крем'яних знахідок, перш за все 2 нуклеуси, 2 шкребла, 2 відбійники круглої форми, а також ножовидні пластини, жовна, відщепи.

С.Берем'яни Тернопільської обл. (ур. Луги). Поселення розташоване в 3 км на південний захід від села на лівому березі Дністра на терасі висотою 8 – 10 метрів, яка знаходиться між лівими його допливами Стрипою і Провалом. На площі 50ґ100 метрів окрім мезолітичних предметів з креміня зібрані також керамічний та крем'яний матеріали трипільської культури. З крем'яного матеріалу слід виділити відбійник круглої форми. Кераміка репрезентована уламками начиння з жовтогарячої відмученої глини. На деяких з них є орнамент, нанесений білою, чорною та брунатною фарбами. Окрім фрагментів великих начинь були знайдені уламки мініатюрної посудини біконічної форми. Найбільш значущими знахідками цієї пам'ятки є глиняне грузило від ткацького верстата та фрагменти жіночої статуетки. Матеріал можна віднести до середнього етапу Трипільської культури.

С. Хмелева-1 Тернопільської обл. Поселення розташоване в 1 км на південний захід від села на лівому березі Дністра на терасі висотою 8 – 10 метрів. На площі 50ґ50 метрів зібрані макролітичні предмети з креміня : 2 відбійники, рубляче знаряддя, 4 шкребки, відщепи, уламки, а також уламок начиння з жовтогарячої відмученої глини, характерний для трипільської культури.

С.Устечко Тернопільської обл. (ур. Брід). Поселення розташоване на правому березі Дністра напроти села Устечко на терасі висотою 20 – 30 метрів. На площі 50ґ200 метрів зібрані предмети з креміня, вапняка, а також кераміка. Крем'яний матеріал складається з нуклеуса, двох шкребків, ножовидних пластин та відщепів. Знайдені також відщепи з твердого вапняка і точильний камінь з пісковика.

На території Тернопільської обл. досліджені також трипільські поселення поблизу сіл Сновидів, Колодрібка, Устя та ін.

На території Чернівецької обл. експедицією було досліджено кілька трипільських пам'яток.

С.Мошанець. На Дністровському водосховищі в 0.5 км на схід від села при впадінні потічка, на його лівому березі зафіксоване поселення, значна частина котрого затоплена водою. На площі 10ґ20 метрів проглядається глинобитний фундамент житла. Зібраний керамічний матеріал, який складається з фрагментів великих посудин з жовтогарячої відмученої глини : 4 вінця з ручками, одне з них має орнамент на зовнішньому боці, нанесений бурою фарбою, днища, уламки стінок глечиків з орнаментами бурою та чорними фарбами. Тут же знайдено 2 ножовидних пластини, одна з базальту, друга з креміня, а також кістяна проколка (малюнок 9:23). Пам'ятки трипільської культури досліджені також поблизу сіл Конівка, Грушівці, Митків та інші.

Матеріали епохи бронзи та раннього заліза виявлені в незначній кількості на багатошарових пам'ятках. Відносно пам'яток перших століть н.е., то деякі з них виявлені в безпосередній близькості від так званих “Троянових валів”. Так, наприклад, біля с.Конівка Чернівецької обл. в урочищу Одаї, де вал замикає закрут ріки у найвужчому місці і де кінці цього валу впритул підходять до крутих берегів висотою 70 – 80 метрів, зовсім поруч з валом на площі 50ґ100 метрів зібрані уламки начиння, як ліпного з брунатної глини, так і гончарного з сірої відмученої. Деякі з них можна віднести до черняхівської культури.

Наступний закрут на тому ж правому березі замикає черговий вал поблизу сіл Нагоряни та Грушівці, обидва кінці котрого впираються в круті схили до Дністра. Поблизу Грушівців, на відстані 2 км на північ від села в урочищу “За валами” в 0.5 км на північ від валу на правому березі балки на площі 40ґ50 метрів знайдено більш ніж 50 фрагментів ліпної та гончарної кераміки. Гончарні начиння виготовлені із сірої відмученої глини. Це перш за все вінце з орнаментом у вигляді прямих ліній, вінце великого кухонного горщика з потовщеним краєм, 2 ручки, 2 уламки з орнаментом у вигляді хвилястих ліній. Матеріал ідентичний знахідкам біля с.Конівка, його також можна віднести до Черняхівської культури.

До перших віків н.е. належить також вищезгаданий матеріал з села Зелена Липа в ур. “Турецька криниця”, де також знаходиться вал. На лівому березі Дністра слід відзначити поселення перших віків н.е. біля с.Берем'яни в урочищу “Луги”, яке займає верхній шар багатошарової пам'ятки. В урвищу кар'єру знайдені фрагменти гончарних чорнолощених посудин та грубих ліпних горщиків. В західній частині кар'єру зафіксовані залишки житла, яке являє собою землянку довжиною 4.2 метри, глибиною 0.9 метри. На жаль, більша частина житла була зруйнована земляними роботами (викопування глини місцевими жителями), але збереглася західна частина, з чого можна зробити висновок, що землянка мала овальну форму. В північній частині збереглися залишки вогнища (печі), складеного з каменю. Тут при розчистці знайдені вінце і фрагмент стінки ліпної посудини, уламок сіроглиняного горщика і кавалок срібної прикраси у вигляді скрученої дротинки, а також кістки дикої сарни та свійської корови. На підставі матеріалу житло можна віднести до перших віків н.е.

Відносно періоду Київської Русі на Дністрі відомий ряд городищ поблизу таких сіл як Василів, Онут, Перебиківці, Хотин, та ін. [29], розташовані головно на правому березі Дністра. На лівому березі експедицією досліджене городище біля с.Устя Тернопільської обл., розташоване в 1.5 км на південь від села на вершині плато висотою 60 метрів. Це городище має трикутну форму, довжину в периметрі 100:100:200 метрів. Керамічний матеріал, який складається з фрагментів гончарного начиння, можна віднести до 12 – 13 ст.

Література

1. Антонович В.Б. О скальных пещерах на берегу Днестра в Подольской губернии. – Труды 6-го археологического съезда, Одесса, 1886 г., т. 1, с. 87 – 102.

2. Борисковский П.И. Палеолит Украины. – Материалы и исследования по археологии СССР, 1953 г., т. 40, с. 3 – 464.

3. Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской. – К. : Наукова думка, 1983 г.

4. Клапчук М.Н., Микитенко Л.Н., Томенчук Б.П. Исследования в Тлумачском районе. – “Археологические открытия 1974 г. ”, М., 1975 г., с. 287.

5. Мацкевой Л.Г. Мезолит запада Украины. – К. : Наукова думка, 1992 г., с. 52 – 70.

6. Мовша Т.Г. Новое позднетрипольское поселение у с.Цвикливци в среднем Поднестровье. – Советская археология, 1964 г., № 1, с. 131 – 145

7. Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К. : Наукова думка, 1983 г., т. 4.

8. Свєшніков І.К. Археологічні роботи Львівського історичного музею в 1952–1957 рр.–Льв.: 1959 р.

9. Свєшніков І.К. Історія населення Прикарпаття, Поділля і Волині в кінзі 3 – на початку 2 тис. до н.е. – К. : Наукова думка, 1974 р.

10. Винокур І.С., Горішній П.А. Бакота.–Кам'янець-Подільський : Центр пам'ятникознавства, 1994 р.

11. Ossowski G. Sprawozdanie drugie z wycieczki paleoetnologicznej po Galicji w 1890 r. – Zbiуr wiadomoҐci do antropologii krajowej, 1891, t. 15, s. 4, 52 – 68, 83.

12. Demetrykiewicz W. Groty wykute w skaпach Galicyi Wschodniej pod wzgплdem archeologicznym. – Materiaпy antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne, 1903, t. 6, s. 51 – 91.

Примітки

27. Высоцкий С.А. Киевские граффити 11 – 17 вв. – К. : Наукова думка, 1985 г. – 207 с.

28. Высоцкий С.А. Надпись 11 в. на стене церкви Михаила Выдубицкого монастыря в Киеве. – “Средневековая Русь”, М., 1976 г., с. 47.

29. Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина. – К. : Наукова думка, 1982 р.

Ситуаційний план розташування пам'яток біля с.Одаїв

Малюнок 9:1. Ситуаційний план розташування пам'яток біля с.Одаїв

I – забудова населених пунктів; II – ґрунтова дорога; III – шосе (асфальт); IV – лісомасив; V – поле; VI – печерні комплекси; VII – стежка; VIII – пам'ятний хрест і одинокий дуб; IX – поселення відкритого типу; X – відмітка рівня моря. Арабськими цифрами позначено печерні комплекси : 1 – Одаїв XVII; 2 – Одаїв XV; 3 – Одаїв XVIII; 4 – Одаїв XIV; 5 – Одаїв XVI; 6 – Одаїв XII; 7 – Одаїв XIII; 8 – Одаїв VIII. Арабськими цифрами позначено поселення : 1, 2 – Одаїв VII; 3 – Одаїв VIII.

Печерний комплекс Одаїв XI (печера Думка)

Малюнок 9:2. Печерний комплекс Одаїв XI (печера Думка)

А – план; Б – переріз від С-С до входу в печеру; В – переріз західної стінки шурфу № 2; Г – переріз північної стінки шурфу № 1. 1 – гіпс; 2 – гумус; 3 – глина коричнувато-жовта; 4 – глина світло-жовта; 5 – природне каміння; 6 – внутрішні порожнини; 7 – шурфи № 1 і 2; 8 – перерізи поперечні; 9 – порожнини відкриті; 10 – межа припинення денного світла.

Печерний комплекс Одаїв XII (грот Монаха)

Малюнок 9:3. Печерний комплекс Одаїв XII (грот Монаха)

А – поперечний профіль лівого берега Дністра по лінії кам'яного хреста 1 печерного комплекса Одаїв XII; Б – план комплексу; В – переріз південної стінки квадратів Н-19 та Н-20. 1 – скельні відклади; 2 – гумусований шар; 3 – мішаний шар; 4 – світло-жовта глина; 5 – темно-жовта глина; 6 – дерево; 7 – межа зависання скель грота.

Печерний комплекс Одаїв XIV (печера Стримка)

Малюнок 9:4. Печерний комплекс Одаїв XIV (печера Стримка)

А – переріз комплексу; Б – план комплексу. 1 – скельні відклади; 2 – гумус; 3 – кераміка; 4 – остеологічні рештки; 5 – крем'яні вироби.

Печерний комплекс Одаїв XV (печера Дальня)

Малюнок 9:5. Печерний комплекс Одаїв XV (печера Дальня)

А – план; Б – переріз. 1 – чорнозем; 2 – гіпс-ангідрит; 3 – кремінь; 4 – кераміка; 5 – кістки; 6 – природне каміння; 7 – глина; 8 – контури порожнин.

Печерний комплекс Одаїв XVI (печера Вертикальна)

Малюнок 9:6. Печерний комплекс Одаїв XVI (печера Вертикальна)

А – переріз комплексу; Б – план комплексу. 1 – скельні відклади; 2 – кераміка давньоруського часу; 3 – уламки посуду доби енеоліту; 4 – крем'яні уламки та відходи; 5 – розтиральний камінь; 6 – уламки кісток.

Печерний комплекс Одаїв XVIII (печера Затишна)

Малюнок 9:7. Печерний комплекс Одаїв XVIII (печера Затишна)

А – план комплексу; Б – план розкопу; В – профіль східної стінки розкопу в квадратах Л-24 – М-24. 1 – скельні відклади; 2 – напливний гумусований шар; 3 – глина світло-сіра; 4 – глина темно-сіра; 5 – кістки в горизонтальному і вертикальному стані; 6 – кераміка; 7 – розтирач; 8 – крем'яні вироби; 9 – черепашки; 10 – входи в порожнину; 11 – межа підземного гроту.

Печерний комплекс Одаїв XI (печера Думка). Матеріали доби пізнього палеоліту

Малюнок 9:8. Печерний комплекс Одаїв XI (печера Думка). Матеріали доби пізнього палеоліту

Одаїв XII (грот Монаха). Знахідки різних часів

Малюнок 9:9. Одаїв XII (грот Монаха). Знахідки різних часів

1 – крем'яний скребок мезолітичного часу; 2 – 5 – уламки посуду (середньовіччя).

Одаїв XIV (печера Стримка). Знахідки різних часів

Малюнок 9:10. Одаїв XIV (печера Стримка). Знахідки різних часів

1 – 5 – уламки посуду епохи раннього заліза; 6 – 8 – уламки посуду давньоруського часу.

Печерний комплекс Одаїв XV (печера Дальня). Знахідки трипільської культури

Малюнок 9:11. Печерний комплекс Одаїв XV (печера Дальня). Знахідки трипільської культури

1 – 3, 5 – уламки посуду; 4 – уламок глиняного грузила; 6 – 8 – крем'яні знаряддя.

Печерний комплекс Одаїв XV (печера Дальня). Знахідки доби раннього заліза

Малюнок 9:12. Печерний комплекс Одаїв XV (печера Дальня). Знахідки доби раннього заліза

1 – 7 – уламки посуду.

Одаїв XV. Знахідки різних часів

Малюнок 9:13. Одаїв XV. Знахідки різних часів

1 – 5 – уламки посуду епохи раннього заліза; 6 – 7 – крем'яні вироби енеолітичного часу.

Одаїв XVI. Знахідки різних часів

Малюнок 9:14. Одаїв XVI. Знахідки різних часів

1 – 4 – уламки посуду доби енеоліту; 5 – 7 – уламки посуду давньоруського часу.

Знахідки біля с.Одаїв

Малюнок 9:15. Знахідки біля с.Одаїв

1, 4 – випадкові знахідки біля с.Одаїв; 2, 3, 5, 6 – Одаїв XVIII, крем'яні вироби.

Одаїв I (ур.Городище). Палеолітичний комплекс

Малюнок 9:16. Одаїв I (ур.Городище). Палеолітичний комплекс

1 – нуклеус-відбійник; 2 – 5 – знаряддя.

Одаїв I. Палеолітичні знахідки

Малюнок 9:17. Одаїв I. Палеолітичні знахідки

1 – 6 – нуклеуси пізньопалеолітичного часу.

Одаїв I. Палеолітичні знахідки

Малюнок 9:18. Одаїв I. Палеолітичні знахідки

1 – 15 – знаряддя пізньопалеолітичного часу.

Одаїв I. Знахідки раннього залізного віку

Малюнок 9:19. Одаїв I. Знахідки раннього залізного віку

1 – 10 – уламки посуду доби раннього заліза.

Зелена Липа. План пам'ятки “Турецька криниця”

Малюнок 9:20. Зелена Липа. План пам'ятки “Турецька криниця”

Випадкові знахідки

Малюнок 9:21. Випадкові знахідки

1 – Устечко, грот. Бронзова пряжка; 2 – Зелена Липа, ур.Турецька Криниця. Уламок горщика перших століть до н.е.

Городок, печера в ур.Кернички

Малюнок 9:22. Городок, печера в ур.Кернички

А – план печери; Б – залізний наконечник стріли; В – план-розріз східної стінки шурфу. 1 – гіпс-ангідрит; 2 – гумусований шар; 3 – глина коричневато-жовта з камінням; 4 – урвище; 5 – шурф.

Мошанець I. Знахідки доби енеоліту

Малюнок 9:23. Мошанець I. Знахідки доби енеоліту

1 – вінце горщика з орнаментом; 2 – кістяна проколка; 3 – уламок кремневого наконечника списа.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 5342

Модифіковано : 4.08.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.