Це про…

Ольга Харишина

Це про дороги і квартали,

Про вулиці і про вокзали,

Про потяги і чорні ночі,

Про теплі посмішки і очі.

Про нові погляди, ідеї,

Безглузді теми і лілеї,

Про вітер, фото, здивування,

Про милі спогади й прощання.

Про двох, про загадки й шаради,

Про нісенітниці, поради,

Про сміх, обійми і дарунки,

Про струм, про близькість, поцілунки.

Це про весну, причал і море,

Про дощ, історію, amore.

Це про свободу і надії,

Про дим, про небо і про мрії.

Про голос, подихи і звуки

І про нестримні серця стуки.

Про аромат і присмак кави,

Про невідкладні якісь справи.

Про холод, пустоту й мовчання,

Про усамітнення, ридання,

Про сон, про ранок і везіння,

Або про злети і падіння.

Це про натхнення і про віру.

Це про спонтанність і довіру,

Про зраду, гнів, розчарування

І про приємні сподівання.

Про роздуми, про «за» і «проти»,

Про жаль, безглуздя і турботи,

Про «я» і «ти», про крапки й коми.

Про «де?», «навіщо це?» і «хто ми?».

05.03.10, Київ