Микола Лазорський
Микола Лазорський – літературний псевдонім Миколи Панасовича Коркішка (27 жовтня (8 листопада) 1884 – 13 березня 1970), українського письменника, журналіста та географа.
В. Цибульський. Портрет Миколи Лазорського
Народився він у Полтаві, закінчив Харківський університет, працював у Полтавському музеї. В 1920-х роках працював у Державному видавництві України (Харків).
В 1929 р. безбожна і злочинна російська більшовицька влада заарештувала його і заслала на Соловки – всього на 3 роки (такий малий строк ув’язнення давали тільки геть невинним). Після звільнення повернувся в Україну, жив у Полтаві та Харкові. Під час німецької окупації він редагував газету «Голос Полтавщини», а пізніше – газету «Подолянин» (в Кам’янці-Подільському).
Перед наступом більшовицьких «визволителів» Коркішко емігрував до Німеччини, де розпочав працювати як белетрист. В 1950 році він переїхав до Австралії, де в 1955 р. купив собі будиночок (чого ніхто з «визволених» совітами українців не міг собі дозволити). Помер і похований у Мельбурні.
Лазорський написав три історичних романи – «Гетьман Кирило Розумовський» (1946 – 1961 рр., опубл. 1961 р.), «Патріот» (опубл. 1969 р.), «Степова квітка» (опубл. 1965 р.) та ряд популярних географічних праць.
Портрет Миколи Лазорського, поданий вище, узято з книги: Лазорський М. (Збірник історичних нарисів, оповідань, статтей, спогадів). 1949 – 1969. – Мельбурн: 1973 р. Статті з цього збірника будуть додані до нашого зібрання творів Лазорського.
М.Ж., 5 березня 2013 р.