В Богуславськім училищі

Іван Нечуй-Левицький

Уривки з моїх мемуарів та згадок

1914 року.

Примітки

Вперше опубліковано в кн.: Н. Є. Крутікова, Творчість І. С. Нечуя-Левицького, Вид-во АН УРСР, К., 1961, стор. 205 – 242.

Автограф зберігається у Центральній науковій бібліотеці АН УРСР, ф. І, № 27786 (далі скорочено – ЦНБ).

Писати мемуари І. С. Нечуй-Левицький розпочав на 76-му році життя. У 1894 р. в журналі «Киевская старина» (№№ 9 – 11) були вміщені мемуари його учня П. Клебановського «Богуславское духовное училище (по школьным воспоминаниям)». Автор мемуарів писав про час перебування в цьому училищі, тобто про 1855 – 1861 pp. Можливо, спомини П. Клебановського й були тим першим поштовхом, що змусили письменника взятися за перо. Та великий розрив у часі (від надрукування мемуарів П. Клебановського і до написання І. Левицьким своїх згадок минуло двадцять літ) дозволяє зробити припущення, що письменник послухався поради агронома з м. Змієва Харківської губернії В. О. Яблоновського, який у листі до нього 12 квітня 1913 р. писав:

«Чи Ви вже склали свою автобіографію, чи ні? Як ні, то заходіться тепер; певно, що Вам на віку траплялось багато чого цікавого бачити й чути…

Ви б могли воскресити в пам’яті нащадків багато такого, що швидко вже зотреться з пам’яті людської, а що тим часом дуже корисно було б знати. Через це Ваші мемуари і біографія стали б у великій послузі українському громадянству» (ЦНБ, ф. І, № 27992).

Коли зіставити дату листа (1913) і дату написання споминів (1914), то можна гадати, що лист і подав думку писати мемуари. У рукописі лишився тільки уривок «В Богуславськім училищі», в якому йдеться про роки навчання (1847 – 1853).

Дата в автографі – «1914 року».

Подається за автографом.

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 18 – 55.