26
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Проминуло неділь з десять,
Може, й ще неділя,
Як Христос-господь заходив
На теє весілля.
І зібрав він тьму народу,
Тьму неізчислиму.
І із ними іде в місто,
Місто Русалиму.
І зачали діти з вербів
Гіллячки ламати,
І ламати – і під ноги
Господу кидати.
А господь гіллячки тії
Всі благословляє.
Напослідок сам нагнувся,
Ідну підіймає.
І потріпав Петра нею,
І став промовляти:
«Ще лиш тиждень – і Великдень
Ви будете мати…»
А Петро підняв гіллячку
І Павла став бити,
Злегка бити і те саме
Йому говорити.
І зачали і всі люде
Вербу підіймати,
Підіймати, злегка битись,
Да і примовляти:
«Ой верба б’є, а не я б’ю!
Ще лиш тілько тиждень –
І наступить, і настане
В нас святий Великдень…»
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 110 – 111.