«Скоро хвилею прилине...»

Г. Гейне
переклад Михайла Старицького

Скоро хвилею прилине

Пісня милої про долю,

Серце стука, серце гине, –

Хоче вибитись на волю.

В лісі темнім, в пущі саме,

Заховав би я наругу,

І палючими сльозами

Затопив би свою тугу!

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Нива», 1865, № 19, стор. 295, під псевдонімом «Гетьманець». Друкується за збіркою «З давнього зшитку. Пісні і думи», ч. І, К., 1881, стор. 26.

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 250.