Думка

Маркіян Шашкевич

Ти, конику-воронику, що ти задумався,

Чи ти, коню, голодненький, чи ти утомився?

«Ні я, пане, голодненький, ні я утомився,

Лишень мене ти сумуєш, що ти зажурився:

І поводи-сь опустив, головоньку звісив,

Волосічко в нелад пало, і шапочку погубив…»

Не дивуйся, вороненький, мені, молодому –

День біленький вже померк, темна нічка запала

Через ліси дороженька до миленькой хати…

Через ліси дороженька, і то не одная,

Дороженька далекая, а ніч темненькая.

«Не журися, молоденький, ще я…»

Примітки М. Л. Гончарука

Вперше надруковано в ЗНТШ, 1905, т. 65, кн. 3, с. 19.

Автограф зберігається в ЛНБ, архів М. Шашкевича, п. 1, од. зб. 14.

Поезія не закінчена. Подається за автоірафом.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 364 – 365.