«Молодої Січі…»

Сидір Воробкевич

Молодої Січі

Горді соколята,

Обійміться, пригорніться,

Як рідний брат брата.

Буде молодіти,

Зорев рум’яніти

Наша рідна ненька

Сива і сумненька.

Молодої Січі

Надіє прекрасна,

Пробудися, меш сіяти,

Мов зіронька ясна!

Ненька наша рідна,

Засмучена, бідна,

З вами ся пробудить,

Пригорне до груди.

Гей до діла, брати!

Летім і шукаймо

Рідну ниву занедбану,

Зерном засіваймо!

З неба роса спаде,

Весь бур’ян пропаде,

Колосистим житом

Буде нива вкрита.

Сизії орлята

Січі молодої,

Заспіваймо пісню правди

І волі святої!

Заспіває з вами

Горами, степами

Русь, і відмолодне

Серце вже холодне.

Райські соловії

Знову повертають,

Вірлам Січі молодої

Пісню заспівають:

Жийте, славні діти,

Русі горді квіти,

Надіє прекрасна,

Русі зірко ясна!

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 52 – 53.