Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

«У краснім місті Чернівцях…»

Сидір Воробкевич

У краснім місті Чернівцях

Ворожку знаю я,

Як стане примовлять тобі,

То вся душа твоя

Злітає аж у той Едем,

Де щастя, мир, любов…

Старому навіть, бач, она

Загріти годна кров.

Як звесь ворожка гарна та?

«То знаю я!

Я, я, чернівецькой Alma matris син!

Отець її звався Га-га-га-гамбрин!

Вона знов зветься якось на я, на я…»

Ага! ага! Cerevisia!

Ага! ага! cerevisia!

До неї рано і в ночі

Біжить аж тьма людей!

Туди заходить і старий

І хлопець молодий!

І хоч вона у обручах,

Дубовий в неї стрій,

В кришталь очей як глянеш ти,

то хоч з любові млій!

Як звесь ворожка гарна та і т. д.

Ворожко гарна, зачаруй

Сей темний, мрачний світ

І заміни у світлий рай,

Де пахне рожа-цвіт!

Збуди у грудях милий звук

Старої думи знов

І золоту гармонію

Про згоду і любов.

Як звесь ворожка гарна та і т. д.

Як та живучая вода,

Що оживляє все,

Дрімоту гонить у старих

І в того, що вже мре,

Так кришталевий твій напій,

Що нам ячмінь дає,

Підносить горі духа всім,

Дає нове життя.

Як явесь ворожка гарна та і т. д.

Що нектар і амброзія?

Лиш тінь перед тобов!

З Фалерна то вино римлян

Не гріло, як ти, кров!

Нап’юся гарно Cerevis,

Здається Русь жива,

Цвіте, росте, як Рома та,

Не дряхла, но нова.

Як звесь ворожка гарна та і т. д.


Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Гамбрин = казочний король Фландрії (в Бельгії), котрий мав винайти пиво.

cerevisia (лат.) = пиво.

нектар і амброзія = напій і їжа грецьких богів.

Фалерно = околиця в полудневій Італії, де особливо за староримських часів добувалось знамените вино, славлене римськими поетами. – Прим. О. Маковея.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 127 – 129.