Пізно вночі

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Ярославу Сайферту

“Як же не бути?” – запитаєш і знову скажеш…

То лиш дерева чи каміння – мовчать,

і хоча вони мовчазні, але назви свої ще мають,

лиш злякані тим, що з ними сталось…

І які це чудові назви! Ось вони: сосна,

яворина, осика… А також імена: смарагд

лазурит, аквамарин… Гарні імена,

лиш злякані тим, що з ними сталось…

Примітка перекладача

Дерева і каміння були створені Богом (спочатку було слово, тобто Божа воля), і назви дерев та каміння переважно дуже красиві, бо відображають красу первозданної природи. Але в людському суспільстві, котре цінує лише матеріальне багатство, назви природних явищ часто втрачають своє первісне значення, тобто “злякані тим, що з ними сталось”.