У вересні, о другій годині ночі

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Коли згасає свічка, то іноді відчуваєш,

що ти щось пізнав, наче хтось сказав:

осліп ти там, де мав би все пізнати…

Бо залишив там всі свої молоді літа,

на доброму грунті поганий шлях,

а зараз ти вже старий і таємно хворий…

Але не бійся, ти ще не помреш,

смерть ще ходить по саду

і трусить сливою…

Примітка перекладача

Сумління поета аналізує своє життя, особливо в молодості, і бачить багато помилок (на доброму грунті поганий шлях), але смерть ще далеко, тому що поет повинен багато ще написати нового, тобто багато ще має натрусити своїх поетичних плодів. Фразу “на доброму грунті поганий шлях” можна також зрозуміти, як новаторство…