Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Культурологія / Універсальні виміри української культури / Передмова

Універсальні виміри української культури

Передмова

Керівник семінару – проф. О.С. Кирилюк

Колективна монографія «Універсальні виміри української культури» включає в себе доповіді викладачів культурології та філософії Одеських вузів, зроблених на постійно діючому культурологічному семінарі, що за проектом Одеського відділення Українського Філософського Фонду та Одеського Центру сучасного мистецтва проводився протягом більш як року – з квітня 1999-го по вересень 2000-го року. Даний семінар на тему «Українська культура у загальносвітовому культурному контексті» відбувався на базі Одеського відділення Центру Гуманітарної Освіти та Південного Наукового Центру Національної Академії Наук України. З метою виконання вимог щодо друкованих наукових праць кадрів вищої кваліфікації та їх наступного використання авторами при здобутті наукових ступенів збірка пройшла апробацію та наукове рецензування в Центрі Гуманітарної Освіти НАН України і видається за рішенням його Вченої ради.

Протягом терміну роботи семінару, доповідаючи про свої новітні розробки у галузі сучасної української політичної, митецької, духовної культури та її історії у контексті загальносвітового культурного процесу, перед учасниками семінару виступили такі провідні вчені нашої країни:

Парахонський Борис Олександрович, доктор філософських наук, професор, Національний інститут україно-російських відносин. Тема: «Договірні відносини в структурі тексту: «Слово про Ігорів похід».

Крисаченко Валентин Семенович, доктор філософських наук, професор, Інститут філософії НАН України, Інститут українознавства при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Теми: «Українознавство як наука: проблема самовизначення» та «Україна в писемних пам’ятках світової культури».

Петрова Ольга Миколаївна, доктор філософських наук, кандидат мистецтвознавства, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія". Тема: «Український авангард у загальносвітовому культурному контексті».

Горський Вілен Сергійович, доктор філософських наук, професор, Національний університет «Києво-Могилянська академія». Тема: «Міф Європи в сучасній українській свідомості».

Кримський Сергій Борисович, доктор філософських наук, професор, Інститут філософії НАН України. Тема: «Архетипи та універсалії української культури».

Корвін-Піотровський Олексій Генріхович, кандидат історичних наук, доцент, Інститут археології НАН України. Тема: «Культура давніх землеробів на теренах України».

Жангожа Рустем Наїльулі, доктор філософських наук, професор, Національний інститут україно-російських відносин. Тема: «Культура України в контексті сучасних тенденцій світової культури».

Залізняк Леонід Львович, доктор історичних наук, професор, Інститут археології НАН України. Теми: «Походження українського народу в світлі загальносвітових закономірностей етногенезу» і «Київська Русь та українська держава».

Попович Мирослав Володимирович, член – кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, Інститут філософії НАН України. Теми: «Європа та культурна спадщина СРСР» та «Структурна семіотика та «вічні структури» – архетипи».

Баканурський Анатолій Григорович, доктор мистецтвознавства, професор, Одеський державний політехнічний університет. Тема: "Український фольклор та народний театр в загальносвітовому культурному контексті».

Деякі з цих доповідей було розмножено і роздано для використання в навчальній та науковій роботі учасникам семінару, а деякі з них увійшли до даної збірки, проте більшу її частину становлять матеріали підсумкової конференції слухачів семінару. Їх статті слугували певним матеріалом для демонстрації евристичних можливостей моєї концепції універсалій культури, сутність якої полягає у твердженні, що символічні паралелі, тематична спорідненість, очевидні аналогії, сюжетні або змістовні збіги між української та іншими культурами визначені наявністю спільних для них структуроутворюючих, культурогенеруючих елементів. Своє завдання я обмежив лише спробою відтворення найсуттєвіших сторін цього підходу, залишаючи за межами аналізу детальне окреслення того, яким конкретним чином перебігає процес формування цих спільних для української та інших світових культур структур, які диахронні зміни вони зазнають протягом свого історичного розвитку, як вони співвідносяться між собою всередині цілісної культури людства та які взаємини виникають між ними в межах різних культур.

Хоча тематично конкретний матеріал, включений до збірки, є у певному смислі випадковим, визначеним сьогоденними науковими інтересами різних авторів, що брали участь у роботі постійно діючого семінару, проте тим цікавіше було, спираючись саме на такий матеріал, котрий не підбирався навмисно, виявити його універсально-культурний зміст, довівши таким чином можливість застосування запропонованої концепції до всіх без винятку різновидів культурних текстів, культурологічних підходів та досліджуваних феноменів культури. Відповідно до цього визначено і структуру збірки. Її розбито на декілька рубрик, де вміщено одну або декілька статей, за кожною з котрих йде моя стаття-коментар, де універсально-культурному аналізові піддано як самі методологічні засади, що їх застосовували для досягнення поставлених цілей автори статей, так і той змістовний матеріал, що слугував їм предметом дослідження.

Таким чином досягається експлікація концептуальних засад аналізу пошуку універсальних вимірів культури в цілому та української культури зокрема, що є необхідною умовою для вірного розуміння поставлених нами задач, цілей та змісту як окремих статей, так і цієї збірки праць в цілому. Основна ж її мета полягає перш за все у визначенні світового універсально-культурного контексту в структурі текстів та феноменів української культури.

У вступній статті, ознайомлення з якою є необхідною умовою розуміння понятійного апарату статей-коментарів, ставиться завдання висвітлити деякі основні принципи вжитого підходу, які допоможуть збагнути загальні методологічні принципи аналізу української культури, взятої у її універсальних вимірах. Мова йде про розробку особливого поняттєво-категоріального апарату аналізу культури, за допомогою якого можна було б виявити в ній певні сталі елементи, що мають місце в будь-якій конкретній формі культури і що постають як її інваріантні складові.

Ці інваріанти сходять у кінцевому підсумку до певних базисних, універсальних, властивих усім типам культур, способів відношення людини до світу та до самої себе. Запропонований апарат аналізу розроблявся на основі осмислення особливостей людського світовідношення у його універсально-категоріальних вимірах, виявлення специфіки усіх видів культури як творчості соціальної людини, звернення до екзистенціальних вимірів її буття, врахування трансцендування людини у світ шляхом створення «другого», "олюдненого" світу предметних форм культури та визначення особливостей розуміння цього світу у філософській та культурологічній рефлексії. Коло проблем, пов’язаних із людиною та світом людини, у нашій філософсько-антропологічній та культурологічній думці було споконвічно домінуючим, що обумовлювалося історичною традицією українського типу філософствування та особливостями української ментальності взагалі. Саме ця традиція, починаючи із середини 1970-х років, одержала подальший розвиток у Київській школі філософії і певною мірою лягла в основу концепції, що її представлена в цій збірці.

Опубліковано : Універсальні виміри української культури. – Одеса : 2000 р., с. 3 – 5.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3204

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.