Логотип Мысленного древа

МЫСЛЕННОЕ ДРЕВО

Мы делаем Украину – українською!

НАУКА

ОБРАЗО
ВАНИЕ

ЛИТЕРА
ТУРА

Письмо на сайт
Версия для печати
Лента новостей (RSS)
Литература / К / Григорий Квитка-Основьяненко / Драматические произведения / Шельменко – волостной писарь

Шельменко – волостной писарь

Г.Ф.Квитка-Основьяненко

X

Варианты текста

Комедия в трех действиях

Действующие лица

Губернатор.

Порошковский – член врачебной управы.

Секретарь, Чаркодуев – повытчик, 1-й писец, 2-й писец – рекрутского присутствия

Трофимыч – волостной голова.

Шельменко – волостной писарь.

Никита – крестьянин.

Степанида – мать его.

Бутылочкин – трактирщик.

Софрон – крестьянин.

Унтер-офицер, просители крестьяне и крестьянки, солдаты и слуги трактира Унтер-офицер, солдаты, крестьяне, крестьянки и слуги трактира.

Действие в губернском городе Действие в губернском городе во время рекрутского набора.

Действие первое | Действие второе | Действие третье


Примітки

Вперше надруковано: Шельменко, волостной писарь. Комедия в трех действиях. Харьков, в университетской тип., 1831.

Чистовий автограф зберігається: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, відділ рукописів, ф. 99, № 134. На другій сторінці – цензурний дозвіл: «Ноября 29, № 134, 1829. Печатать дозволяется. Цензор и кавалер Иван Снегирев». Рукою московського книговидавця й бібліофіла О. С. Ширяева написано вгорі: «От С. Т. Аксакова», внизу: «Печатать на моей бумаге и на мой счет шестьсот экз. Александр Ширяев». На першій сторінці автографа комедії над заголовком зазначено реєстровий номер цензурного комітету і дату надходження рукопису: «№ 710, поступ, ноября 22-го 1829 года»; під заголовком рукою ректора Харківського університету: «Напечатать 600 экземпляров. Ректор Николай Еллинский. 1830 года. Дек. 28».

Рукопис комедії «Шельменко – волостной писарь» спочатку був надісланий Г. Квіткою-Основ’яненком С. Аксакову, який допомагав йому в справах видання п’єс. Однак видати її в Москві тоді не вдалося з фінансових причин (у Москві комедія вийшла другим виданням 1834 р.). У кінці 1830 р. Г. Квітка-Основ’яненко домовився про її видання в друкарні Харківського університету. Внесені ним істотні зміни в текст вже цензурованого твору викликали потребу нового цензурного дозволу, і письменник надсилає С. Аксакову для цензурування віддрукований примірник комедії. У серпні 1831 р. Квітка-Основ’яненко дізнається, що цей примірник з цензурним дозволом загубився десь на зворотному шляху. Ректор Харківського університету «на підставі листа від С. Аксакова дозволив видати половину тиражу» (Зубков С. Д. Г. Ф. Квітка і С. Т. Аксаков. – «Радянське літературознавство», 1972, № 1, с. 61).

Комедія «Шельменко – волостной писарь» зазнала цензурного переслідування. У рукописі видання, яке готував 1861 р. до друку П. О. Куліш (вийшло під назвою: Драматические сочинения Григория Квитки (Основьяненка). T. 1, Пб., изд. одесского книгопродавца А. С. Великанова, тип. П. А. Кулиша, 1862), цензор Петербурзького цензурного комітету С. Лебедев спочатку викреслив слова Микити: «Все-таки я не узнал, за что именно меня отдают; за что, как скотину на убой, ведут на явную погибель?», а також частину ремарки: «…Солдаты его (Шельменка. – О. Г.) толкают, вытягивают за уши, за волосы; он кричит, а солдаты смеются». Щоправда, комедію вдалося тоді видати без цензурних купюр.

«Шельменко – волостной писарь» у 1830-х роках користувався значним успіхом у глядачів Харківського театру. У численних виставах його брали участь відомі актори Т. Пряженківська (Степанида), Д. Жураховський (Шельменко), К. Зелінський (Шельменко, Чаркодуев). Талановитими виконавцями ролі Шельменка були К. Соленик та І. Дрейсіг. 1842 р. комедія ставилася в імператорському Петербурзькому театрі. У травні 1848 p. у двох виставах комедії «Шельменко – волостной писарь» у Великому та Малому театрах Москви в ролі Шельменка виступав M. С. Щепкін. Після вистави у Великому театрі в бенефіс відомого російського артиста П. М. Садовського російський композитор О. М. Верстовський писав тодішньому директору петербурзьких і московських імператорських театрів:

«Спектакль бенефиса состоял из новой комедии «Шельменко», которая многими Еерно схваченными сценами понравилась. Рекрутский прием, столь всем знакомый, был прекрасно исполнен и не раз вызывал публику на громкие аплодисменты. Старинные крючки, пьяные приказные всегда как-то нравились публике… Не раз заметил я, что публика довольно любит Щепкина в пьесах малороссийских, в коих он действительно хорош и верен» (Гриц Т. С. М. С. Щепкин. Летопись жизни и творчества, с. 417).

Подається за першодруком. Подаються також варіанти і різночитання, виявлені внаслідок зіставлення тексту комедії, вміщеного в даному томі, з чистовим автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, відділ рукописів, ф. 69, № 134/4087).

Подається за виданням: Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Зібрання творів у 7-ми томах. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 1, с. 264 – 301.

Предыдущая статья | Перечень статей | Следующая статья

Понравилась страница? Помогите развитию нашего сайта!

© 1999 – 2017 Группа «Мысленного древа», авторы статей

Перепечатка статей с сайта приветствуется при условии
ссылки (гиперссылки) на наш сайт

Сайт живет на

Число загрузок : 3314

Модифицировано : 30.11.2013

Если вы заметили ошибку набора
на этой странице, выделите
её мышкой и нажмите Ctrl+Enter.