Клени

Богдан-Ігор Антонич

Схилились два самітні клени,

читаючи весни буквар

і знов молюсь землі зеленій

зелений сам, немов трава.

Оброслий мохом лис учений

поетику для кленів склав.

Співає день, співають клени,

лопоче соняшна стріла.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Три перстені. – Львів: 1934 р., с. 42.