Мій цех

Богдан-Ігор Антонич

В мойому цеху теслів і мистців

п’янливі таємниці, зваби і омани.

Перо і пензель тремтячи в руці

проколюють думок метелики весняні.

Співна сокира й гостре долото

формують глину слів і дерево музики.

Цей світ – хмільної пісні полотно,

мистцеві замалий – для теслі завеликий.

20 січня 1935.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Зелена Євангелія. – Львів: 1938 р., с. 22.