Біографія
П. М. Федченко
Є П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у маєтку «Убіжище» поблизу Пирятина на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика – відставного офіцера. Початкову освіту він одержав від домашніх вчителів. У 1825 р. Є. Гребінка вступив до Ніжинської гімназії вищих наук – майбутнього ліцею князя Безбородька, де тоді навчалися М. Гоголь, Н. Кукольник, В. Забіла.
Постійне спілкування з чарівною українською природою, народними піснями, переказами, легендами справили значний вплив на пробудження й формування художнього хисту.
Його перші літературні спроби відомі ще в ранні гімназійні роки. Видаючи за тодішньою шкільною традицією рукописний журнал, поет заповнював його майже повністю власними віршами й прозою. Сатиричні вірші він вміщував у рукописних журналах інших гімназистів. В останні роки навчання в гімназії Гребінка перекладав «Полтаву» О. Пушкіна. Уривок перекладу поеми був першою його друкованою публікацією в журналі «Московский телеграф» (1831). У цей час він почав писати й оригінальні твори українською мовою.
Після закінчення гімназії 1831 р. Гребінка кілька років служив у восьмому малоросійському козачому полку, а коли вийшов у відставку в 1834 р., переїхав до Петербурга, де й прожив до останніх своїх днів, лише зрідка приїжджаючи на Україну. В Петербурзі він працював чиновником у комісії духовних училищ, а з 1838 р. – викладачем російської словесності та мінералогії, ботаніки й зоології у військових учбових закладах та в Інституті корпусу гірничих інженерів.
Петербурзький період життя Є. Гребінки – це період його активної літературної діяльності. Відвідуючи популярні літературні салони і влаштовуючи вдома літературні вечори, Є. Гребінка познайомився (а з деким і подружив) з багатьма діячами російської культури, серед яких були О. Пушкін, В. Белінський, В. Даль, І. Панаєв, Ф. Толстой, В. Бенедиктов, П. Єршов, майбутній петрашевець М. Момбеллі. Через художника І. Сошенка в 1837 р. він познайомився з Т. Шевченком і допомагав викупу поета з кріпацької неволі. Є. Гребінка підтримував дружні й літературні зв’язки з українськими письменниками: Г. Квіткою-Основ’яненком та П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою, О. Афанасьєвим-Чужбинським, літературному дебюту яких він сприяв.
Перебуваючи в центрі літературного життя, Є. Гребінка розроби, багато планів щодо організації українських періодичних видань та публікації творів українських письменників, зокрема І. Котляревського.
Він брав участь у всіх тодішніх найвидатніших журналах і газетах: «Московский телеграф», «Сын отечества», «Библиотека для чтения», «Современник», «Отечественные записки», «Литературные прибавления к «Русскому инвалиду», «Пантеон», «Литературная газета», «Иллюстрация», «Финский вестник», альманахах «Утренняя звезда», «Одесский альманах», «Утренняя заря», «Киевлянин», «Молодик», «Новоселье», «Физиология Петербурга» та «Иллюстрированный альманах», де опублікував багато своїх поезій, понад сорок романів, повістей, оповідань і нарисів.
У 1846 р. Гребінка вирішив надрукувати окремим виданням власні прозові твори – протягом наступних двох років вийшло вісім томів його творів. Рання недуга і смерть перешкодили завершенню цього задуму. Є. Гребінка помер 15 грудня 1848 р. у Петербурзі, похований недалеко від рідного «Убіжища» в с. Мар’янівці на Полтавщині.