Весна 1930 року

Олекса Кирій

Ні, не було такої ще бурхливої весни:

Степи орать ми вийшли колективом,

Здійснилися надії і бажання наші й сни,

Оголосились гомоном машин мовчазнії лани,

Наповнилося серце співом.

Над нами проліта, як шторм, глитайський гнів,

І нашу ясну кров мішає з черноземом.

Ну що ж? Наш дух у боротьбі ще більш зміцнів,

В огні борні повстав великий колектив,

Ми розцвіли під громом.

До ясної мети новими йдем і певними шляхами.

Лишилися позад усі сумні стежки тяжкі.

Злилися ми навік з широкими степами.

Ми через гори йдем високі, морем і лісами –

Ми там, до чого йшли віки.

Світ безліч бачив весн, природа як буяє,

Як сонце сходило, і як сади й степи цвіли,

Але весни такої він, як ця, не знає.

Земля і сонце гімни нам дзвінкі складає,

Що ми перемогли.

Весна 1930 року («Ні, не було такої ще бурхливої весни…») – Ленінським шляхом. 1930. № 1. С. 32.

По изданию: Кирий П. М. Украинская муза: Переводы из классической антологии / ред. В. К. Чумаченко. – Краснодар: Экоинвест, 2016 г., с. 72 – 73.

Лист на сайт