3. Загублений лист маркізи Помпадур

Микола Лазорський

Тільки король кепсько спав: він не міг відшукати конверта з листом до маркізи Помпадур. Адже лист… і який лист! було підписано ним… королем, власноручно. До всього там був медальйон маркізи – ніжний дарунок королю-жуїру.

Є від чого кепсько спати…

На ранок, коли втомлена обслуга чепурила залу після шаленого банкету розпаношеної золотої молоді, старий слуга Жан Клю підніс мажордому пакета.

– Що то? – здивовано питав він слугу.

– З паркету підняв…

– Де саме?

– Біля фотеля його величності, нашого монарха…

– Гаразд… йди чистити.

Коли слуга відійшов, мажордом розгорнув пакет: там лежала оздоблена діамантами мініатюра маркізи де Помпадур роботи знаменитого мініатюриста Буше. Внизу вирито: «Моему коханому монарху від Жанни де Помпадур». Поруч лежав і лист королівський, витіюватий та амурний з пересадою.

– Загубив… – муркнув мажордом і солодко позіхнув. – Треба передати вельможній пані Віллар: вона дуже упадає біля королеви і знає, що робити з тим медальйоном і… листом…

І він ліниво посунув пакет до кишені.

Примітки

Подається за виданням: Лазорський М. Патріот. – К.: Україна, 1992 р., с. 166 – 167.