А в неділю пораненьку

Запис С.Руданського

А в неділю пораненьку

Нагнівався син на неньку:

– Ой іди, нене, від мене

Ой бо будуть гості в мене!

Будуть гості в кармазині,

А ти, мати, у свитині!

Єсть у мене друга хатка,

То ти скажеш, що ти пратка.

Хоць єсть в тебе друга хатка,

А не скажу, що я пратка!..

Вийшла мати та й із хати,

Сіла собі спочивати.

Ой вийшов син та й питає:

– Чого, нене, спочиваєш?

Чого, нене, спочиваєш,

Чом ти далі не махаєш?

Пішла ненька гіроньками,

Заллялася слізоньками.

Пішла ненька долинкою,

Здибалася з доненькою.

– Куди, нене, так мандруєш?

Чом ти в сина не ночуєш?

– Як же мені ночувати?

Виганяє син із хати!

А вдарив грім на синів двір

Забив жінку і дитинку…

Посилає син-дитятко:

– Ой вернися, пані-матко!..

– Ой богдай ви вогнем сіли,

Як я вернусь на подвір’я!..

– Ой гріх, ненько, так казати,

Треба тобі умирати,

Треба тобі умирати,

Треба тебе поховати…

– Поховають мене люди,

Як у мене защо буде!..

Примітки

А в неділю пораненьку. У зб. Руданського має заголовок: «Кара божа на невдячного сина». Т. 2. Так собі, № 4. Прим. Руданського: «Голос забув».

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 169 – 170.