Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Ох, а в полі сосна

Запис С.Руданського

Ох, а в полі сосна

Тонкая виросла,

Як вітер повіє,

Сосонка хиліє.

Не хилися, сосно,

Бо й так мені тошно,

Бо я на чужині,

Як на пожарині.

Бо я на чужині,

Як на пожарині –

Ніхто не пригорне

При лихій годині.

Не пригорне батько,

Ані рідна мати,

Тільки та дівчина,

Що ї маю взяти.

Ой в полі керниця,

Там голуб купався,

Десь моя дівчина,

Що з нею кохався?

А в полі керниця,

Водиця блищиться,

Ой говорять люди:

– Козак-ледащиця.

Козак-ледащиця

Не хоче робити,

Іде до коршемки

Мед-горілку пити.

А в полі коршемка

Дильом дильована,

Десь моя дівчина

Ходить заручана.

А в полі коршемка

Дильом дильована,

А у тій коршемці

Аж два чужоземці.

Один чужоземець

Бере мед-горілку,

Другий чужоземець

Підмовляє дівку:

– Ой ти, дівчино,

Ой іди ж ти з нами,

Лучше ж тобі буде,

Як в рідної мами.

А в рідної мами

Та все в сірячині,

В нас будеш ходити

В злотій кармазині…

Вивели дівчину

За широку кладку:

– Ой згадай, дівчино,

За батька, за матку.

Вивели дівчину

За густу ліщину,

А звели дівчину,

Як малу дитину.

Зв’язали дівчину

До сосни косима,

До сосни косима,

На поле очима.

Запалили сосну

Від верха до споду.

Ой сосонка горить,

Дівчина говорить:

– Хто в лісі ночує,

Той мій голос чує,

А хто діти має,

Нехай научає.

А хто дітей має,

Нехай научає,

Ізрання до корчми

Нігди не пускає.


Примітки

Ох, а в полі сосна. Т. 1. Смутнії, № 20.

Рукою Руданського подано варіанти окремих рядків і строф. Закреслено строфу:

А в полі керниця,

Водиця блищиться.

Ой говорять люди:

Козак-ледащиця.

Козак-ледащиця,

Не хоче робити,

Іде до коршомки

Мед-горівку пити.

Поруч з рядками:

А в полі коршомка

Дильом дильована

дописано варіант:

А в полі керниця

Прутом городжена.

На полях дописано строфи:

Ой на горі сосна,

Під сосной коршемка.

А в тії коршемці

П’є два чужоземці…

А дурная дівка

Розуму не мала,

Сіла на галявку

Та й з сими панами.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 162 – 164.