Ой смутен я, смутен

Запис С.Руданського

Ой смутен я, смутен та темненької ночі,

Сам же я не знаю, чом не сплять чорні очі

Не сплять очі ні вдень, ні вночі

За тобою, місяцю, думаючи.

Ой коли б я мав та орловії крила,

То би я полетів, де любая дівчина,

Полетів би я до неї,

Сів би собі на воротях у неї.

Ой вийшла дівчина та з чорними бровами,

Стала й говорити жалібними словами:

– Ой мій милий, ой мій сердечний!

Ои чому ж ти роду мому не вдячний?

Ой на старій греблі та новий млинок меле.

– Не вважай, дівчино, що говорять на мене.

Вороженьки будуть брехати,

А я буду тебе, серце, кохати.

Взяв ї за рученьку, пригорнув ї до себе

Взяв ї за другую, притулив ї до себе.

Притулив і пригорнув,

А всю ж щиру правду спом’янув.

Примітки

Ой смутен я, смутен та темненької ночі. Копа, № 13. Останні два рядки кожного куплета співаються двічі.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 95 – 96.