Повій, вітре буйнесенький

Запис С.Руданського

Повій, вітре буйнесенький,

З глибокого яру.

Прибудь, прибудь, мій миленький,

З далекого краю.

– Як же ж мені повійнути,

Коли яр глибокий?

Як же ж мені та й прибути,

Коли край далекий?

Засвічу я ясну свічку

Та й пущу на річку,

Щоби було миленькому

Видно на всю нічку.

Не поможе, святий боже,

Восковая свічка,

Розіллявся тихий Дунай

Ще й бистрая річка.

Ой, місяцю, місяченьку,

Не світи ж нікому,

Тілько мому миленькому,

Як іде додому.

Ой, місяцю-перекрою,

Зайди за комору,

Нехай же я з своїм милим

Стану, поговору.

Примітки

Повій, вітре буйнесенький. Копа, № 30. Останні два рядки кожного куплета співаються двічі.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 91 – 92.