Запив чумак, запив бурлак

Запис С.Руданського

Запив чумак, запив бурлак,

Запив, зажурився.

Ой тим же він зажурився –

Без долі вродився.

Ой тим же він зажурився –

Без долі вродився.

Нема йому щастя й долі,

Нема йому й волі.

Ой як пішов по дорогах

Доленьки шукати,

Та не найшов щастя-долі,

Найшов сине море.

А як зайшов серед моря,

Та й став потопати,

Червоною хустиною

На берег махати.

Ніхто ж того чумаченька

Не йде рятувати,

Тільки іде рятувати

Його стара мати.

Зустрінула рибалоньків

Та й стала прохати:

– Рибалоньки молодії,

Вчиніть мою волю,

А розкиньте тонкий невід

По синьому морю!

Рибалоньки молодії

Воленьку волили,

Розкинули тонкий невід,

Сина уловили.

Тягнуть сина до берега

Вода з рота ллється,

Його мати старенькая

В сиру землю б’ється.

Примітки

Запив чумак, запив бурлак. Копа, № 18. Останні два рядки кожного куплета співаються двічі.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 217 – 218.