Ой богдай же той головою наложив

Запис С.Руданського

Ой богдай же той

Головою наложив,

Хто до Кам’янця

Дороженьку виложив.

Ой виложили

Тяжкії вороженьки.

Зв’язали руки

Ще й хотять і ноженьки.

Ой запрягають штири коні

Під мене.

Бувай здорова

Ти, старенькая нене.

Я своїй неньці

Низенько поклонився.

Тебе, миленька, прошу

Прошу тя не журися.

Ой до Кам’янця

Недалека дорога.

Туди їхала

Моя люба розмова.

Ой через межу

Чорнобиль похилився.

Я через людей

Миленькій поклонився.

– Ой поклоніться

Та й ви, далекі люди,

Нехай здорова

Моя миленька буде.

Косарі косять,

Ах, вітрець повіває.

Десь мій миленький

З гіншою розмовляє.

Рік ся любили,

А два ся не виділи,

А як узріли,

Зараз аж поболіли.

Дівчина лежить

В батенька в коморні,

Молодий козак

В зеленій дібровці.

Над дівчиною

Батько, матінка плаче,

Над козаченьком

Сивий орлонько краче.

За дівчиною

Всі дзвони задзвонили,

Над козаченьком

Всі луги зашуміли.

– Ой шуміть же ви,

Та й ви, темні луги,

Нехай здорова

Моя дівчина буде.

Примітки

Ой богдай же той головою наложив. Т. 2. Рекрутські, № 6.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 209 – 210.