Ой погуляв бурлачина

Запис С.Руданського

Ой погуляв бурлачина

Та в світі немало

I не думав о нещасті,

Що б ся із ним стало.

Гуляв, гуляв, літа скидав,

Не знав, що то лихо.

Зводив дівчат, молодиців,

Напивався тихо.

– Ой що пропив, то не тужив, –

Годен заробити!

Прийшло врем’я, що не можу

Води взяти пити.

Радять люди і сусіди,

Чим би ся лічити.

Прийшло врем’я, що не можна, –

Треба в землі гнити.

Помирає бурлачина,

Кості затріщали,

Поклонився всьому світу,

В очах сльози стали.

Помирає бурлачина,

Як не був ніколи.

Отак наші пропадають,

Нещасная доле!

Та чорна хмара наступає,

Дрібний сніжок пролітає,

Бурлак ніжки підгинає,

Батька й неньку споминає.

– Та десь ти мене, моя нене,

Понад воду не носила,

Ой що ти мене, моя нене,

Іще маленьким не втопила.

Та десь ти, моя нене,

У купелі не купала,

Ой що ти, моя нене,

Ще маленьким не залляла.

Примітки

Ой погуляв бурлачина. Т. 2. Бурлацькі, № 3.

Подається за виданням: Народні пісні в записках Степана Руданського. – К.: Музична Україна, 1972 р., с. 223.