Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Дія 2

Володимир Самійленко

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

1

Бей і Зоя.

Бей

Уяви собі, Зоє, що острів Сіцілія справді існує і що «сіцілієць» – значить, мешканець того острова. Се мені Галіма показала в «Малій енциклопедії».

Зоя

Як же ти цього не знав?

Бей

А на шайтана нам, державним діячам, усе теє знати? Наше діло піддержувати престиж дужої влади, берегти міцні підвалини… Та я й так знаю тих клятих островів аж цілих три: острів Ферро, там через його щось проходить, здається, екватор… острів Сахалін і острів Гавана, що з його привозять гаванські сигари. А то хочете, щоб я ще якусь Сіцілію знав!

Зоя

Ще є й острів Сардінія, відкіля йдуть сардинки.

Бей

Бач! А я думав, що вони з Одеси… А острова Шпротії нема? Я дуже люблю шпроти.

Зоя

Здається, нема…

Бей

Все ж таки мені дуже гірко, що не повісив сіціліанця. Так несподівано прийшла Галіма з тією енциклопедією, так благала, і я скасував присуд. Тепер каюсь.

Зоя

А чого каятись?

Бей

Пропав мій престиж. Кожний тепер скаже, що Гайхан не одважився покарати злочинця.

Зоя

Та який же він злочинець?

Бей

Був арештований, значить, злочинець. Найперший догмат державної мудрості: офіціальні урядові особи помилятись не можуть. А тепер ви мене змушуєте проголосити самим фактом, що мої агенти помиляються й арештовують невинних. А потім люди почнуть казати, що ми вішаємо невинних. А далі скажуть, що ми самі злочинці. А там ще загомонять, що нас самих треба вішати. І всі підвалини держави розхитаються, й держава впаде.

Зоя

Дурницю кажеш. Люди тільки подякують тобі, що поправив помилку дурного Мордана, та й годі… А от скажи, навіщо ти звелів арештувати Селіма? Він же тікати не думав і положив грошову заставу. Та й чим він у тебе винний?

Бей

Поліційні відомості й перлюстрація листів дають мені підозрівати, що він немалий державний злочинець… Гм! Гм!.. І прошу не втручатися в цю справу! Я відповідаю за довірену мені провінцію. І йди собі відсіля! Я візьмуся до поважних справ.

Зоя виходить. Бей свистить у свищик.

2

Бей і Мордан.

Бей

Можеш рапортувати!

Мордан

Лепортую вашій вельможності, що значить, на небі в минулу ніч усе обстояло благополучно. А місяць не світив по причині того, що в календарі показано новолуніє. А в дванадцятій годині над містом зволила впасти падуча звізда.

Бей

А не запримітили, куди саме впала?

Мордан

Так що указує неначе на двір купця Рудозуба, гяура, родом з Анатолії.

Бей

Зараз же піти до Рудозуба й при околичних людях справити, щоб віддав зараз же. А не віддасть або не признаватиметься, що знайшов, – поцінувати ввесь крам, наложити арешт і продати при поліції. Гроші принести мені. Ну, ще маєш що-небудь?

Мордан

Куди звелите покласти зрительні телескопи? Як, значиться, була постанова вашої вельможності про озброєне око, щоб у нього на небо не дивитись, то ми пішли обходом і зробили трус по всьому місті, при тому затримано 214 зрительних телескопів.

Бей

Так багато? Та які вони там? Великі?

Мордан

Так що в одного вчителя підзорна труба в чоловіка завдовжки; у дзигармайстрів одібрано 15 круглих лупатих склянок у оправі; у міському шпиталі забрано 48 пар темних окулярів і 27 білих, з них 5 пар у золотій оправі забрано у лікарів, а решта, то все в мідній оправі; ще по місту забрано окулярів 75 пар: 30 у мідній оправі, 25 у срібній, 15 у роговій і 5 у золотій, решта ж – то все зрительні маленькі телескопи на дві дудочки. От такі, звольте подивитись! Приніс один на показ.

(Виймає і показує бінокль).

Цей відібрано у вдови пані Мурадової. Дуже пручалася й не хотіла віддавати. Каже, що це в неї для тіятра.

Бей

Що ж ви робите? Нащо було забирати окуляри, йолопи? От правду каже приказка, що «пошли дурня…».

Мордан

Якщо не можна відбирати, то ми можемо вернути.

Бей

Ні, тепер уже вертати не смійте. Престиж власті перш над усе. Мурадовій бінокля віддати, але взяти з неї підписку, що вживатиме його тільки в театрі. Все інше поцінувати, але не продаючи потовкти в ступі, цінність же знищених струментів справити з їх власників і гроші принести мені. Більш нічого?

Мордан

Задержано двоє п’яних, як, значить, викорчовували ліхтарного стовпа.

Бей

Ну, п’яних ви й самі протверезите. Іди собі!

Мордан виходить.

3

Бей і Осман.

Бей

Ну, хто там ще?

(Свистить).

Осман

Маю честь рапортувати, що в довірених мені школах нашого міста за минулу добу все обстоїть благополучно… благополучно. З шостої класи міської реальної школи п’ять учнів увільнено за те, що, зустрівши на вулиці помічника писаря підпрефекта, не віддали йому честі прикладанням правої руки до лівого коліна, як то показано в «Статуті чемності недорослих громадян». А в класичній гімназії на місце вчителя історії, вигнаного за те, що пояснював учням історію Юлія Цезаря, тимчасово призначено вчителя військової гімнастики. Окрім того, там же двоє учнів першої класи зробили замах на політичну демонстрацію, почавши розмовляти між собою недозволеною інородчеською мовою. Обох виключено й віддано в колонію малолітніх злочинців, а їхніх батьків арештовано й буде віддано в тюрму для дорослих на підставі статті 18129 карного статуту.

Бей

Добре! А більш нема ніяких ознак революційного руху?

Осман

Все благополучно, все благополучно… От тільки в торговельній школі в першій класі появився на дошці напис: «Віват Конституція!» Злочинця не знайдено. На всякий випадок школу віддано під особливий догляд, а напис знищено в присутності педагогічної ради й двох членів «Комітету фізичного впливу на моральність людності».

Бей

Сто двадцять мільйонів кілометрів болячки на вашу душу! І се ви звете благополучністю! У вас пишуть по школах революційні написи, а ви потураєте! Ви виховуєте младотурків і октябристів! Ви самі, добродію, червоний!

Осман

(тремтить).

Чорний, ваша вельможність; чорний, як непорочна сажа.

Бей

Я вас, добродію, в двадцять чотири години!.. Я вас на острів Сіцілію завдам!

Осман

Ко-ко-ко… коли ж я не винний, ваша вельможність… Дозвольте пояснити!

Бей

Ніяких пояснень! Я вас без пояснення причин, без пенсії і мундира!..

Осман

Присягаюся, що я не винний. Дозвольте сказати кілька слів!

Бей

Ну, послухаємо…

Осман

Я певен, і педагогічна рада тієї думки, що злочинець не з нашої школи, навіть не з нашої провінції. Ми ручаємося за лояльність наших вихованців.

Бей

Як же ви смієте пускати в школи осіб з іншої провінції?

Осман

Не пускаємо, ваша вельможність; та ніхто й не приходив.

Бей

Та се ж нісенітниця: не приходив, а написав?

Осман

З іншої провінції писано, може, навіть з іншої держави…

Бей

Що таке?!

Осман

По бездротовому телеграфу, ваша вельможність. Є такий апарат: у Парижі пишеш, а в Берліні проявляється телеграма, і тим саме письмом.

Бей

А єсть такі апарати?

Осман

Єсть, єсть!.. І в газетах про це пишуть.

Бей

Сам знаю, що єсть… І острів Сіцілія єсть… А що пишуть у газетах, я не читаю і вам не раджу читати. Розумієте?

Осман

Радий слухатись, ваша вельможність!

Бей

Більше ніяких новин?

Осман

Ніяких.

Бей

То прощайте!

Осман виходить.

4

Бей, потім Трубай

Бей

Гей! Хто там? Покликати сюди редактора тієї погані!

Трубай

(входить).

Маю честь явитись.

Бей

Ви редактор «Тихого слова»?

Трубай

Я!

Бей

Давно існує ваша газета?

Трубай

Півтора місяця.

Бей

Скільки разів були під судом?

Трубай

Шість разів.

Бей

Хіба ваша газета тижнева?

Трубай

Ні, щоденна.

Бей

Мало! Треба вас позивати частіше. Інородець?

Трубай

Так, інородець, але се залежить не від мене.

Бей

А не від вас залежить бути лояльним громадянином, що виконує всі обов’язкові постанови начальства? Га? Хіба ви виконуєте їх? Що ви друкуєте в вашій газеті?

Трубай

Здається, нічого.

Бей

Нічого! А се нічого, що ваші статті й замітки хвилюють людність? Нічого, що вони підбурюють одні стани людності проти других? Нічого, що ширять неповагу до начальства й його заходів, підкопують основи, сіють сепаратизм, соціалізм, тероризм і октябризм?

Трубай

Я все ж не догадуюся, чим саме ми звернули на себе вашу ласкаву увагу й яке злочинство ми вчинили?

Бей

Яке злочинство? Адже я заборонив вам друкувати про переміщення війська!

Трубай

Заборонили, і ми не друкуємо нічого про військо.

Бей

Значить, генерали не військо? Полковники не військо? От вирізка з вашої газети. Читайте, читайте вголос!

Трубай

(читає).

«Вчорашня гулянка на пароплаві до «Зеленого Гаю» вдалася напрочуд. Година сприяла. Між пасажирами, що були в великому числі, можна було бачити багато поважних у місті осіб. Між іншим, ми бачили генерала Бе й полковника Це…» Що ж тут лихого?

Бей

Тисяча франків штрафу, тільки й того!.. І без заміни висидкою!

Трубай

Ви нас хочете зруйнувати. А який вам з того прибуток?

Бей

Я повинен стояти на сторожі закону, і я не стерплю ніякого порушення його.

Трубай

Я знаю це, але знаю теж, що ви чоловік гуманний, хоч і займаєте високе становище. Он ви й квіти любите… Боже мій! Це ж, я бачу, в вас дуже дорогий гатунок хризантеми! Відступіть мені один екземпляр. Я вам верну його ціну.

Бей

А знаєте, що така квітка коштує?

Трубай

Сотні півтори?

Бей

Як на аматора, то, може, й дві.

Трубай

Будьте ласкаві, звеліть викопати мені з коренем одну квітку й не відмовтеся взяти її ціну. Я страшенний аматор. От вам двісті франків!..

Бей

(бере гроші).

Що маю з вами робити, коли вже ви такий аматор?.. А дати в подарунок таку коштовну річ джентльменові я не рахую можливим. До речі, в вашій замітці не сказано, що генерал і полковник їхали на пароплаві, виконуючи свій службовий обов’язок?

Трубай

О ні, про обов’язок не сказано нічого. Вони згадані в замітці як приватні особи.

Бей

О, то се зовсім інша річ! В такому разі замітка зовсім не порушує моєї постанови…

Трубай

І я так осмілююсь гадати…

Бей

Значить, вийшло непорозуміння, і я вас даремно потурбував?

Трубай

Ні, недаремно! Я мав приємність добути собі таку рідку квітку.

Бей

Правда, правда, ви ж страшенний аматор.

Трубай

Страшенний! Маю честь відкланятися.

(Виходить).

5

Бей, Зоя і Галіма.

Бей

Симпатичний редактор! Треба не чіпати його тижнів… півтора.

Зоя

(входить з Галімою).

Скінчив свій прийом? Скажи ти нам, чи скоро ти випустиш Селіма? Він такий милий хлопець!.. І дуже нам потрібний у нашому товаристві… Всі справи зупинилися без його…

Галіма

Тату, невже йому погрожує що-небудь погане, що ви держите його, як злочинця?

Бей

А певно погрожує.

Галіма

Коли не хочете віддати мене за нього, то принаймні пустіть його на волю. Я ручуся за нього.

Бей

А він за тебе?.. Оце й добре. Я його пущу, а ви втечете вдвох. Ні, вже слідство й суд покажуть, що з ним робити. От я зараз візьму його на допит і вчиню йому суд.

(Виходить).

6

Галіма і Зоя.

Галіма

Мамо, я не хочу жити на світі, коли з Селімом станеться що-небудь лихе. Я його кохаю…

Зоя

А він же кохає тебе?

Галіма

Кохає щиро, палко, навіки…

Зоя

Не може бути! Я знаю, хто йому до серця, але та жінка зв’язана з іншим.

Галіма

Ні, мамо, мене, мене він кохає й хоче одружитися зі мною. Він уже казав про це батькові.

Зоя

Еге ж, коли чоловікові треба йти на шибеницю, то краще одружитися з дочкою того, хто його може повісити; може, тоді пожалує й не повісить. Це Селімова політика, і я не гніваюсь на нього. Але він спізнився, на жаль.

Галіма

Невже це правда, що ви кажете? Невже його можуть повісити? Як же мені рятувати його?

Зоя

Рятувати треба, хоч і не для тебе, бо кажу ж, він кохає іншу, тільки мовчить.

Галіма

Боже мій! Ви шматуєте моє серце! Хочеться врятувати його і тяжко думати, що він не кохає мене… Не кохає!.. Значить, він дурив мене? О, нехай же карають його, коли так!

Зоя

Ти тепер хочеш, щоб його повісили?

Галіма

Ні, ні, не кажіть такого страшного! Я сама не знаю, що кажу… Але що ж мені робити?

Зоя

Єдиний спосіб урятувати його – се щоб він на допиті був якмога обережний. Певно, немає таких фактів, за які можна обвинуватити його, але одно необережне слово може згубити його краще, ніж десять фактів. Отже, нехай він буде покірний і лояльний, може, минеться лихо…

Галіма

Я бачила Селіма. За гроші мене пустили до нього. Я радила йому те саме, що й ви кажете, і він обіцяв так поводитися. Тільки чи поможе?

(Чути голос бея).

Батько! Я не можу тепер бачити його!

(Виходить).

Зоя

Куди ти? І я з тобою!

(Виходить).

7

Бей і Осман виходять і сідають за стіл. Потім Селім між двома поліцаями, далі Мордан увозить тачку, на якій величезна й товстезна книга, вздовж спинки якої можна прочитати напис: «Статут карний».

Бей

(входячи).

Ми тут і вчинимо суд на свіжому повітрі, перед лицем праведного неба… Пане директоре, добре, що ви затримались, ви будете в мене сьогодні за секретаря, бо моєму секретареві на тім тижні приятелі з правих організацій пробили пляшкою голову в шинку, і він ще лежить. Сідайте тут…

(Осман сідає).

Мордане, подай «Карний статут». Обвинуваченого поставте з цього боку. Так!

(Мордан ввозить статут).

Підвези ближче. Об’являю засідання Тимчасового суду відчиненим! Справа слухається при зачинених дверях. Мордане, жени публіку в потилицю!

Мордан

Так що нікого нема, ваша вельможність.

Бей

Знаю, але це форма. Підсудний, приблизьтеся й відповідайте на запитання! Знайте, що тільки правдивість вам допоможе. А якщо ви щиро й по правді в усьому признаєтеся, то ваша доля полегшиться і вас повісять без позбавлення прав. Чи признаєте ви себе винним у належності до революційного товариства, яке має завданням гвалтовними заходами перекинути існуючий державний лад?

Селім

Ні, не визнаю і ніколи не належав до такого товариства.

Бей

Чудово! В такому разі я вам нагадаю факти. Признаєтеся ви, підсудний, що ввечері п’ятнадцятого серпня минулого року до вас у помешкання в цьому місті зайшов невідомий у драній одежі, з котрим ви мали таємну розмову й дали йому двадцять сантимів? Нагадую вам, що той невідомий є приятель небожа відомого революціонера, якого перед тим за два роки повішено.

Селім

П’ятнадцятого серпня я ще не був у цьому місті, бо перебував у Європі ввесь серпень і половину вересня, то й не міг тут давати нікому нічого. Поліції того міста, де я перебував, про це відомо.

Бей

Затриманий тоді ж невідомий признався, що гроші одержав у тому помешканні, яке ви займали. Так доносить поліція. Значить, коли ви не самі давали гроші, то через якусь довірену особу. Хто був та особа, яку ви приєднали до запомоги революціонерам?

Селім

Запевняю вас, що я не знаю ніяких непевних осіб.

Бей

Значить, ви зрікаєтеся назвати ваших помічників?

(Османові).

Запишіть: «Назвати помічників одмовився…»

Осман

Єсть!

(Пише).

Бей

Досі виявилося три ваші злочинства. Перше: ви допомагали революціонерам, друге: намовляли інших до допомоги їм, і третє: відмовилися сказати правду на суді.

Селім

Я завше був лояльним громадянином.

Бей

І не порушали законів? І виконували постанови начальства?

Селім

Всі виконував.

Бей

І постанови про вибухові речі? Пречудово!

(Бере папірець).

Скажіть, цей папірець вам знайомий?

Селім

Цілком знайомий…

Бей

І ви його були одержали?

Селім

Так!

Бей

Дуже добре! Пане секретарю, прочитайте!

Осман

(бере й читає).

«На ваше бажання посилаю вам два кошики бомб, а завтра ще пришлю цукатів». Далі надірвано й не можна прочитати.

Бей

Від кого ви одержали цю записку?

Селім

Від купця Лупар’яна.

Бей

Мордане, заарештуйте негайно Лупар’яна!

Мордан виходить, дає розпорядження і вертається.

Бей

(Селімові).

І він прислав те, що пише?

Селім

Прислав.

Бей

Де ж бомби?

Селім

Роздані дітям голодних селян.

Бей

А! Значить, ще й на грунті голоду…

(Османові).

Запишіть!

(Селімові).

А що треба розуміти під словом «цукати»?

Селім

Звичайні цукати: сливи, груші, вишні, варені в цукрі.

Бей

Брехня!.. Це алегорія… Я розумію. Коли були бомби, то були й гранати… «Цукати» – значить гранати. Як бачите, я все знаю.

Селім

Ні, гранати прислав інший крамар, що держить овочі.

Бей

Ага, значить, були й гранати… Запишіть: він признався… А чому се вам прислано бомби й гранати?

Селім

На циркулярне запрошення, яке звеліла мені написати крамарям ваша дружина, предсідателька «Товариства примусового збору вільних подарунків».

Бей

Що?! Як ви смієте приплутувати мою жінку до революції?

Селім

Почекайте! Тут непорозуміння. Бомби, що я одержав, це такі круглі цукерки, а гранати – ті, що ростуть на гранатовім дереві. А ви ж про які думали?

Бей

Ні, тепер пізно викручуватися брехнею. Слідство закінчено… Пишіть присуд!.. Мордане, знайди відповідні артикули! Там закладками заложено…

Мордан

(розкриває статут і читає).

Артикули 78531, 78532 і артикула 78533 увага 15-а.

Осман

Записав!

(Дає Гайханові підписати).

Бей

Читається присуд. Прошу встать!

Осман

(читає стоячи).

«Тимчасовий суд, розглянувши справу громадянина Селіма, признав його винним у приготуванні озброєного повстання людності з наміром скасування існуючого державного ладу, причому виявилися на судовім слідстві обставини, що обтяжують його, Селіма, вину, а тому на підставі артикулів 78531-го, 78532-го й 15-ї уваги до артикула 78533-го присудив: вищезгаданого громадянина Селіма з позбавленням усіх прав повісити. Присуд виконати зараз же».

Мордан

Так що підемо вішати.

Селім

(про себе).

Ага! Лояльність не помагає, то поможе сміливість!

(Голосно).

Знайте ж, що ви мене не повісите. Бомби й гранати були справжні бомби й гранати! Вони начинені динамітом і тепер у руках обурених вашими злочинствами людей, які вже тут чекають тільки мого гасла.

(Зриває з бея свищика й голосно свистить).

До мене! Революція!

Бей

Ой, рятуйте! Революція!

Всі

Революція!

(Метушаться).

Селім

(хапає статут). Цими сотнями тисяч мертвих артикулів першому, хто наблизиться, розіб’ю голову!

(Поліцаї тікають).

Бей

Ой!.. Не побіжу!

(Кидається в тачку).

Везіть мене! Везіть!.. Поганяй швидше!.. Мордане! Прикривай з ар’єргарду! Вже йдуть з бомбами!.. Ой!..

8

Бей, Селім, Осман; Зоя і Галіма входять.

Зоя

Що тут за галас?

Галіма

Селіме, що се?

Селім

Зараз тут присудили мене повісити за те, що Лупар’ян прислав нам бомби; а я налякав їх революцією.

Зоя

(беєві).

Божевільний! То ж невинні бомби!

Бей

Невже невинні? Ті, що їх їдять?

Зоя

Ті, що їх їдять.

Бей

І гранати?

Зоя

Та й гранати такі саме.

Бей

І ти сама просила їх прислати?

Зоя

Не тільки їх, а й усяких інших цукерок і ласощів.

Галіма

Бачите, тату, нема нічого страшного.

Бей

То, значить, вони не начинені динамітом?

Селім

Я ж вам зразу казав, що не начинені.

Бей

Еге, то, може й революції нема?

Селім

Признаюсь вам, що нема.

Бей

Ага, в такім разі мені нічого не страшно, і я можу повісити вас.

Галіма

Тату! За що ж тепер вішати? Ви ж самі бачите, що він не винний.

Бей

Та тепер бачу вже. Але що ж я маю робити? Він був законно присуджений.

Галіма

Як же законно?

Бей

А на підставі артикулів…

Осман

(читає).

78531, 78532 й 15-ї уваги до 78533-го.

Бей

То ж закони.

Галіма

А ви скасуйте присуд!

Зоя

Еге ж, на підставі якогось іншого артикула.

Селім

Невже вам не шкода мене? А я ж не винний!

Бей

Шкода, дуже шкода; ви гарний хлопець і граматику добре знаєте, – але я вже тепер боюсь відповідальності. Такого артикула немає, щоб я був сам собі касаційною інстанцією. Треба буде про це написати доклад… А тепер знаєте, Селіме, краще вже вас повісити, хоч без позбавлення прав.

Зоя

А не можна подати куди-небудь на апеляцію в інший суд?

Бей

На превеликий жаль, на апеляцію немає часу, в присуді сказано: «Виконати зараз же».

Галіма

Боже мій!.. Що його робити?

Зоя

Всі ви дурні!.. Дайте присуд, я подивлюсь, як там написано!

Бей

Прочитай, сама побачиш!

Зоя

(глянувши на присуд).

Еге, справді: «Виконати зараз же». Так, Селіме, нема вам рятунку… Хіба тільки от який.

(Розриває присуд).

Бей

Чекай, чекай! Як же я тепер повішу? Немає присуду!

Зоя

Як бачиш, нема.

Галіма

А нема, тату, то й нема що виконувати.

Бей

Стривайте, а що ж я відпишу міністрові, як довідається та запитає?

Селім

Можете написати, що присудили мене повісити, але присуду виконати не могли через стихійні перешкоди, бо миші згризли присуд.

Полісмени боязко визирають.

Бей

Чудова ідея. Напишу докладний рапорт, а ви вже проредагуєте, бо мій секретар ще хворий.

Селім

Бач! А ви хотіли повісити мене. Ні, тепер на дурничку не редагуватиму.

Бей

Та вже знаю, знаю, якої вам треба плати. Дати вам її?

Селім

(радісно).

Невже ви згоджуєтесь?!

Зоя

Ах!

Бей

Побачимо… Мордане!

9

Ті ж і Мордан.

Мордан

(входить).

Я тут! Звелите приговора виконати?

Бей

(пише).

Зараз виконаєш.

(Дає Морданові листа).

Скажи оце негайно віднести в винно-гастрономічний, щоб в одну мить було виконано. Та хутчіш!

Мордан швидко виходить.

Галіма

Скажіть же, тату, ви згоджуєтесь?

Бей

Так вам дуже хочеться, щоб я згодився? Ну, то все-таки подайте мені про це листовно доклад, і я покладу відповідну резолюцію.

Зоя

Що там відкладати, – пан Селім буде нам найкращим зятем. Гадаю, що ви залишитесь секретарем у нашому товаристві, поки я підшукаю собі іншого секретаря.

Селім робить поклін.

Галіма

То ви, мамочко, раді нашому щастю?

Зоя

Та якщо він тебе справді любить, то вже рада.

Бей

Ну, то й я вже згоджуюсь.

Селім і Галіма кидаються один до другого. Мордан вносить на таці пляшку шампанського і повні бокали.

Бей

Зараз будемо пити за щастя молодих і за процвітання нашого ідеального державного ладу.

Селім

Що мало не довів мене до шибениці?

Всі беруть по бокалу.

Бей

Не будемо критикувати. Всім не догодиш. А нас цей лад тільки й держить на світі!

Завіса


Примітки

…виконання канкана й кек-уока, найбільш патріотичних танців. – Герой називає модні на початку XX ст. (канкан виник раніше, але у видозміненому вигляді повернувся в моду) танці, що найбільше відповідали смакам міщанської публіки.

Ах ви ж Тартюф… – прозивне ім’я лицеміра, облудника; походить від імені героя комедії Мольєра «Тартюф» (1664).

Острів Ферро – острів з групи Канарських островів, в Атлантичному океані біля північно-західного узбережжя Африки. Екватор через острів, природно, не проходить.

Дзигармайстер – годинниковий майстер; дзигар – – годинник з дзвоном чи боєм.

… вигнаного за те, що пояснював учням історію Юлія Цезаря – мається на увазі, очевидно, те, що історія піднесення, правління і вбивства Юлія Цезаря (102 чи 100 – 44 до и. е.) в Стародавньому Римі була пов’язана з боротьбою монархічних і республіканських ідей, з виявами громадянської мужності й принциповості історичних діячів.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 453 – 464..