О помочі ближньому в роботах єго

Маркіян Шашкевич

«Добре так, хороше так робиш!» похвалив духовник Олексу, которий з своїми діточками каміння на ниві зберав і в млаку метав, а з млаки мокру і гноїсту землю на ниву возив: «таким світом вчиниш твоє поле жирним, а мокровину висушиш і на ній добру сіножать мати будеш. Най тя Бог благословит і дасть щасливу роботу!»

Хороше і приятне склонився селянин духовникові, поцюлував го в руку, і діточки також, і оповідав так:

– Вже від кількох літ уважав-єм, що моїй ниві не стає; але не мав-єм коли до тої тяжкої взятися роботи; але тепер, коли мені Господь Бог милосердний дався помочі на моїх діточках дождати, вдало ми ся прочистити моє поле. Тепер я тую роботу на дві неділі борше зробив і загадав-єм мому сусіді прислугу учинити. Сусіда мій добрий сам хотів ся до тої роботи забрати, але станула му на перепоні тяжка єго недуга, з которої вже тепер подужує. Оже ж бачите, чесний отче, він о тім не знає, а я радуюся дуже, що тихонько єму теє зробити вдало ми ся: він сам не вдав би тої роботи сего року скінчити, а сівба вже туй-туй.

– Як то ви кажете, чоловіче добрий? – запитався отец духовний: – ваш сусіда не знає, що ви для него робите?

– Не знає, ані слова о тім не чув, – одвічав селянин.

– То може вам потому не заплатит так, як заробили-сте? – рік священник.

– Заплатити? – зачудовався Олекса. – А хто ж би за таку прислугу брав заплату? Сусіда так саме для мене також би був учинив, коли-б я недуговав. Вже для мене досить потіхи і заплати буде, коли увидит своє поле чисте і врадуєся.

Тут заясніли радостію очі духовного отця, взяв го обома священними руками за голову, стис, поцюлував і поблагословив. «Най тя Господь Бог святий благословит за твою доброту і за твою милость! най ти Бог дасть дожитися потіхи на твоїх діточках і на всіх твоїх наміреньох. Отец в небесах всемилостивий, которий милує побожних і своїм ближним помагающих, най ти многими і веселими літами заплатит за тую прислугу, що-сь твоєму сусіді вчинив».

Бач, як то мило і любо, коли браття мирно з собою сидят.

Що хочеш, аби тобі другії чинили, чини ти їм також.

Матфій, 6, 12.

Примітки

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 116 – 117.