«Перед церквою лежали…»

Сидір Воробкевич

Перед церквою лежали

Рожі дві зовсім зів’ялі:

Одна голову квітчала

Діви, що шлюб в церкві брала;

Друга впала з домовини,

Де спокій найшло дівчини

Бідне серце. Милий боже!

Помарніли обі рожі –

Одна радість довершала,

Друга труну украшала.

Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 47.