До поезії

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Ти не знаєш, звідки веде тебе дорога,

і не знаєш, куди вона тебе приведе.

Але мало про те дбаєш, хоча там було повно чудес,

і жіночих чар, і прагнення до свободи,

бачив, як кінь був убитий під ангелом,

ангел йшов пішки, це його дорога до самозабуття,

тільки тоді ти зрозумів людські нещастя,

як зрозумів і Бога, котрий також шукає щастя,

бо він – нещасно закоханий Бог…

Примітка перекладача

Поетів на їх мистецтво надихає Бог, і разом з поетами Бог переживає усі їх щастя і нещастя…