Дуб

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Столітнє дерево! Великі гілки твого стовбура

вже давно мертві… Але з кожною весною

знову і знову зеленієш маленькими гілками.

Прадавнє життя! Цвинтарі переросли тебе,

як і саму смерть… Та все-таки знову і знову

ведеш за руку своє дитинча!

Примітка перекладача

Відродження природи кожної весни нагадує народження дітей, котрі знову і знову приходять у цей світ, продовжуючи людський рід. Так само і молоді гілочки старого дуба – свідчать про те, що дерево ще живе.