Грудень на селі
Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)
Світанок, в якому мало світла, світанок,
що на селі порівняли б з коровою перед отеленням…
Однак дуже швидко цей ранок заміниться снігом,
котрий білою ковдрою буде лежати тут вічно
адже бронза – це свідчення недовговічності…
Але вже зараз є хтось, хто дістає зі скрині
тканини, барви яких нагадують сонце весною,
хтось, хто знає кожного птаха по його неповторному голосу…
Примітка перекладача
Бронзові пам’ятники та інші прояви “прославляння когось” – недовговічні, бо справжньою пам’яттю про людей є їх діяльність, котра здатна повернути світ на краще, тобто приблизити духовну весну, здійснити духовне пробудження.