Спека І

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Перезріле просо тече. Птахи його випивають.

Повітря на голові – пече.

Руки хапають тремтіння на перехресті доріг.

І смерть має очі більші, ніж шлунок.

В єдиній тіні, що занадто схожа

на вивернуту дельту жіночих ніг,

всі змії давно вже готові

запалити шнур динаміту

в вапнякових скелях Бероуна…

Примітка перекладача

Спека фізична запалює в душі поета спеку морально-етичну, зокрема спогади про біблійного змія, який начебто спокусив жінку.