Тільки тоді, коли

Володимир Голань
(переклад Світлани Шакули)

Не боявся я демона,

ні його вечірнього нігтя, ні його ранкового кігтя.

Не злякався я й ангела,

коли він малював себе на собі.

Античний бог на вершині гною

теж не викликав нічого страшного.

Ссавці були надзвичайно мирними.

Комахи – не розуміли почуттів.

Сором’язливий, я раптом здичавів,

тільки тоді, коли зустрівся з людиною…

Примітка перекладача

Недосконалість людей, їх різноманітні гріхи, які вони продовжують творити із століття в століття, викликає у автора найбільший страх. Всі інші страхи (містичні чи жахи звіриного світу) не такі вже й страшні, порівняно з жахами людського суспільства…