Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Дослідження Дністра / Довгі вали середньої течії Дністра / Відомості про довгі вали на Дністрі

Довгі вали середньої течії Дністра

Відомості про довгі вали на Дністрі

Андрій Доронькін

Довгі вали давно цікавлять краєзнавців, а деколи і археологів. Про вали досить багато свого часу було написано – це були переважно описи залишків валів і спроби прив'язування цих ділянок до найближчих населених пунктів. Всі ті відомості про розташування довгих валів на середньому Дністрі, що можна почерпнути з літератури останніх десятиліть, для зручності нанесено на карту. При складанні карти були використані публікації [8 – 10], а також інша література на цю тему, зазначена у цих публікаціях.

Фрагменти з них разом з нашим коментарем подано в розділі під заголовком “Перелік довгих валів, позначених на карті”.

Картосхема довгих валів середньої течії Дністра

Картосхема довгих валів середньої течії Дністра

Далі йтиметься про розвідку тих ділянок валів, про які немає певних відомостей в літературі, виданій за останні 50 років в Україні (і які, отже, не потрапили до карти 1). Нами описуються результати послідовних пошуків довгих валів вздовж берегів Дністра від м.Заліщики Тернопільської області до села Баговиця Кам'янець-Подільського району Хмельницької області з 1992 по 1995 роки.

Почнемо з того, що під час сплаву катамаранів від Заліщиків опитування місцевих людей, що зустрічалися по берегах, про довгі вали не давали жодного результату на протязі кількох днів. В жодному селі аж до Самушина люди не те що не знали де є вал, але навіть не розуміли значення слова “вал” і доводилося пояснювати, що то є штучний земляний насип. Навіть в деяких місцях, про які в книжках пишуть, що там збереглися вали, неможливо від місцевих людей про ті вали допитатися, мабуть через те, що зараз ніяких валів там нема.

А от у двох місцях зі згаданих в літературі, схоже, що довгих валів таки й не було. А саме :

Природознавчий нарис М.П.Чайковського “Дністровський каньйон” на стор. 14 – 15 містить таке речення : “Та найчарівніший куточок Західного Поділля—заповідна степова ділянка Синьків, що знаходиться на так званому Дністровському валу” і далі йде характеристика рослин цієї ділянки. В контексті цього нарису словосполучення “дністровський вал” не має географічного змісту – воно вжито як топонім з історичним забарвленням. Колодрібські селяни не чули нічого ні про які вали в напрямку Синькова, але казали, що біля Синькова поруч з кар'єром є городище. І справді, якщо йти від Колодрібки до Синькова, то по дорозі ніде не видно “заповідної степової ділянки”, крім того місця, де розташоване городище. Слідів довгого валу, чи бодай зручної для його спорудження місцевості також непомітно. Саме ж городище розташоване на мису, утвореному струмком, що впадає у Дністер біля кар'єру. Площа городища дуже невелика – це в плані рівнобічний трикутник, кожний з боків якого має довжину приблизно 30 м. На такому майданчику навіть путньої церкви не можна було б поставити – хіба що середніх розмірів хату. Але незважаючи на скромну площу городища, воно з напільного боку має ще два додаткових вали. В жодній з ліній оборони немає брами. Правдоподібно, що оборонні вали цього городища і названі в нарисі Чайковського “дністровським валом”. Через струмок від городища на схилах Дністра не так давно ще були входи до печер, як казав колодрібський пастух.

“Історія міст і сіл УРСР” в статті про Борщівський район Тернопільської області повідомляє : “Поблизу Худіївців виявлено залишки земляних укріплень (вал Траяна)”. Зацікавлені цим, ми тричі ходили у Худіївці, але всі наші розпитування про вали Траяна не дали ніякого результату. В сім'ї місцевого вчителя історії нам досить докладно розповідали про довгі вали біля села Гермаківки, біля Залісся, а також про вал “Перейма” в Бабинцях, але про Траянів вал поблизу Худіївців – жодного слова. Враховуючи це, а також і те, що вал біля Худіївців не згаданий в статті Е.Ковальчик, можна зробити висновок, що повідомлення в “Історії міст і сіл” швидше за все помилкове.

Зовсім інша річ – згадка про довгий вал на Дністрі між Самушином і Онутом у книзі Б.О.Тимощука “Зустріч з легендою”. У цій книзі в розділі “Траянові вали” написано :

“З писемних джерел 18 ст. відомо, що між Прутом і Дністром проходив ще один вал. Він починався недалеко від Чернівців, прямував вздовж річки Мошків, де є село Шанці, далі через село Чорнівку Новоселицького району (тут поле також носить назву Шанці) і виходив до Дністра між селами Самушином і Онутом Заставнівського району, де є урочище Турецький вал. Цей вал майже повністю зруйнований.”

Було цікаво знайти збережені ділянки цього валу, оскільки взагалі картина доісторичної фортифікації на правобережжі середнього Дністра є, на наш погляд, логічнішою, ніж на лівобережжі. Якщо спроби побачити хоча б якусь систему в розташуванні городищ на Поділлі і в Галичині досі були непереконливими, то на Буковині, а також в лісостепових частинах Бесарабії і румунської Молдови ця система просто кидається в очі.

Подивимося на карту городищ, датованих 1 тисячоліттям до р.Х. у міжріччі Дністра і Прута (малюнок 10:3). Ми переконаємося, що в межах Чернівецької області городища розташовані смугою : вздовж Дністра, вздовж північно-західного краю Хотинської височини і між Чернівцями і Карпатами по лінії Остриця – Молодія – Волока – Глибока – Широка Поляна – Корчівці. На захід від цієї смуги ми теж можемо бачити городища і над Дністром і над Прутом і над меншими річками, але на схід і на південь від неї в межах Чернівецької області городищ нема. В лісостеповій частині республіки Молдова городища зосереджені біля Дністра і в Кодрах (на півдні лісостепу), внутрішні області лісостепової Бесарабії городищ майже не мають.

На карті не позначені городища 1 тисячоліття до р.Х., розташовані в лісостеповій частині румунської Молдови – це було неможливо зробити з технічних причин – але відомо з літератури [11], що більшість городищ того часу – біля двох десятків – були знайдені на центральному Бирладському плато, на південь і південний захід від міста Яси, тобто на півдні лісостепової Молдови. У внутрішніх областях лісостепової Молдови вирізняється хіба що одиноке городище біля села Стинчешти.

Такий аналіз наштовхує на думку, що городища лісостепової Молдови (як румунської, так і колишньої радянської) і східної частини Чернівецької області могли бути елементами системи прикордонних укріплень, яка захищала територію між Східними Карпатами і середнім Дністром. Елементами цієї системи могли бути також і довгі вали, зокрема і той вал між Прутом і Дністром, про який писав Б.О.Тимощук (Між іншим, в книзі [12] написано, що цей вал тягнеться від Карпатських гір до Дністра). Тим більше, що той вал був недалеко від городищ, розташованих на західному краї Хотинської височини.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2018 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2661

Модифіковано : 4.08.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.