Через терни – до зір. 2

Софія Малильо

Через терни – до зір! – слова могутні,

Що нам Сенека в спадок заповів.

Їх сила сяє нам з глибин віків

І сяятиме людськості в майбутнім.

Через терни – до зір! Через страждання,

Крізь братовбивства суєтних змагань,

Розпуку й біль гірких розчарувань –

До радості, до щастя, до братання!

Через терни – до зір! – слова спасенні, –

Для людськості і кожного із нас.

Над суттю їхньою не владен час :

У них – прогресу тайни сокровенні.

Якщо на тебе, друже, горе хлине

І ти знеможеш від його наруг,

Борись, гартуй характер, волю й дух, –

Тебе Господь ласкавий не покине.

О Україно, щедра і негорда!

Ти ще долаєш лих своїх терни,

Та сяють зорі нам з височини,

так само, як усім земним народам.

17/VII–1990.