«Стражденний шлях через пожари воєн…»

Софія Малильо

Стражденний шлях через пожари воєн,

через жорстокі муки тіл і душ…

Знаменний образ чоловіка – воїн:

щоб вижити, вбиває сам чимдуж

і повертається у рідний дім героєм.

А в домі тім, куди не повернувся

коханий батько, чоловік чи син,

той героїзм риданням відгукнувся,

і втрати біль гіркіший за полин.

Як розібратись у сумних тих справах?

Без них буття людське немислиме, мабуть.

Чоловікам потрібні влада й слава.

Хоча й не в тому щонайглибша суть.

Історія землян – трагедія кривава.

Так і прямує людство через втрати,

зневаживши болючий досвід свій.

Звучить наказ – і знов бійці-солдати

ідуть в той смертний, той одвічний бій.

Кінця йому ні краю не видати.

31/V-1992.