Калина

Богдан-Ігор Антонич

Калина похилилась вниз,

мов ягода, росте червоне слово.

Весні окриленій молись,

карбуй на камні пісню калинову!

Та промінь сонця, мов стріла,

проколе слово і проріже камінь

і лиш калина, як цвіла,

цвіте щороку листям і піснями.

9 березня 1935.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Зелена Євангелія. – Львів: 1938 р., с. 38.