Переложение псалма 139

Петро Гулак-Артемовський

Изми мя, господи, от человека лукава; от мужа неправедна избави мя.

О, вирви, господи, мене з рук чоловіка,

Що шарпає мене, мов горлицю шульпіка!

І од лукавого мене ти слобони,

Бо в серці щось лихе задумують вони

І гострять на мене свої, мов стріли, зуби;

Шукають, де ступлю, вони моєї згуби.

Язик їх – патока, а думка не така –

Отрута лютая, ще гірш от мишака.

О! Визволи мене од хитрих ворогів,

Що підо мною день і ніч копають рів!

Бач, притрусили як тенета квіточками!

Бач, під моїми як капкан стирчить ногами,

І, мов тим пліточкам, принаду на гачках

Розставили вони скрізь на моїх стежках!

От в смутку я й кажу: ти, госпідь мій, надія,

Рятуй! Бо до землі моя приклякла шия!

Ти ж боронив мене, за мене скрізь знайшовсь,

Як з ворогами я за честь твою боровсь.

Не попусти й тепер мене ти в вражі руки,

Бо так роз’юшаться, що наберусь я муки!

А що ті брехуни на мене там несуть, –

На їх же голови ті кривди і спадуть.

Із неба угілля спаде і злих попалить,

І янгол кари їх на дно до пекла звалить.

Та вже не пановать на світі брехунам,

Не здобровать і злим, що допікають нам.

Хоч присягнуть, – їм суд у господа недовгий,

Всяк одбере своє: зобидчик-пан і вбогий.

Прославить же тебе правдивий чоловік

Й перед лицем твоїм в раю жив буде ввік.

7 декабря 1858 г., Харьков

Примітки

Вперше надруковано Ю. Романчуком у кн.: Твори І. Котляревського, П. Артемовського-Гулака, Є. Гребінки, с. 424 – 425. Автограф невідомий.

Подається за публікацією в кн.: Науменко В. Нові матеріали для історії української літератури XIX в., вип. 1, с. 29 – 30.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 108.