Весна

Порфирій Горотак

Надійшла весна,

збурилась природа.

Ріками рясна,

пінить білі води.

Трісли пуп’янки.

Чим тут не Малакка?

Кліщаться жуки,

кліщаться собаки.

А мене в кліщі

туга зла затисла.

На кущі хрущі

двійками повисли.

Бачу я двох мух

на віконнім склі ще,

і терзає слух

кицька на горищі.

Всюди все собі

підбирає пару:

білі і рябі,

їжаки й канари.

Множтеся, щури,

множтеся, макаки!

До такої гри

я не маю смаку.

Бачу я вві сні

широчінь Амура,

і ніщо мені

ті земні «амури».

Стамбул. 14. 3. 1943

Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 369 – 370.