Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

12.11.1892 р. До Василя Лукича

1892 р. 12 листопада

Високоповажний добродію.

Одержав я Ваш лист і мушу дати таку одповідь: в перших №№ «Зорі» містіть яку іншу невеличку повість, бо на перші № я не встигну скінчити свою повість. Виходить вона більша, ніж я сподівався. Є вже в мене написаних 18 (писаних) листів, але до кінця ще не швидко дійду, та ще до того оце мені стало гірше на здоров’я, і я мушу дати собі одпочинок, бо затягнувся.

Та ще мушу додати, що й хапатись мені з цим ділом не годиться. Для цього діла треба, щоб після написання минув сякий-такий час, щоб потім, як повість трохи влежиться, мов груша, подивитись на неї ніби здалека як на чужий, а не свій утвір і глянути на неї об’єктивно, щоб мати спроможність обкритикувати її, та треба побити її трохи по спині та по боках, а може й по інших більш почутливіших місцях, щоб з неї вийшло щось путнє, не хапане, не латане. Доволі треба часу, щоб і перечитати її всю та виправити.

До 1-го февраля я встигну скінчити і доконешне додержу слова: пришлю чорні рукописи, бо не встигну попереписувати. Міг би я й поперечитувати й те, що написано, та одіслати Вам, але зараз після написання скільки не читай, все здається гаразд, і помилок не примічаєш, а як мине з півроку, тоді як перечитаєш, то часом аж почервонієш сам од сорому, що понаплітав нісенітниці та й пустив в світ щось кирпате, мизате, невмите й незачесане. Та я й не знаю, чому ж доконешне містити мою повість з першого числа? І «без баби вода освятиться», як каже приказка. Треба пускати до протиску в світ і молоді сили.

Останнього 23 № «Зорі» і проспекту я не одержав і прошу мені вислати. Не одержав і Трегубов з колегії, і він просить Вас вислати. До других цей № дійшов уже. Не клопочіться! Слова додержу!

Бувайте здорові!

Шануючий Вас Ів. Левицький.


Примітки

Вперше надруковано в «Записках», 1927, XXVI, стор. 120. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 672. Подається за першодруком.

…не встигну скінчити свою повість. – Мовиться про повість «Поміж ворогами».

Подається за виданням: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у 10-и томах. – К.: Наукова думка, 1968 р., т. 10, с. 335 – 336.