09.1860 р. До редактора журналу «Основа»

Будьте ласкаві, добродію, дайте відписку якнанхутче, та коли моє писання годяще, то пришліть грошей, бо або з біди загину, або університет кину.

В тім «объявлении» вашмосць надрукували, що ще буде і друга звістка друкована, вже ширша, то не забудьте, прошу вашеці, і мені її прислать, як уже готова і коли це не буде з турбацією для вашмосць добродія. Коли єсть п. Пантелеймон Олександрович в Петербурзі, то хай би був ласкав написав мені про вади моєї праці, коли вона не зовсім негодяща, щоб на другий раз я міг поправитись; а вашмосць добродія цією просьбою турбувати не смію.

Жду відпису, як дитя великодня, і зостаюсь чисто прихильний до огульного діла.

Наталій Патриченко Свидницький

P. S. Тим я так прошу, що розчувся, мовляв, я в тім листі, що при посилках не можна листів укласти; а посилать особно ще й другий буде тяжко для мене, бо я живу, як там писав, з пера, переписуючи битий лист – шиховакий, що коло нього два дні роботи, по 15 к[опійок] с[ріблом] на середній рахунок. Так роблячи, не багато й на хліб заробиш, не то що.

Примітки

Вперше надруковано у вид.: Свидницький А. Твори, 1958, с. 485.

Автограф зберігається в ЦНБ, ф. 1, од. зб. 5046. Лист написано наприкінці рукопису статті «Відьми, чарівниці й опирі, чи то ж примхи і примхливі оповідання люду українського».

Подається за автографом.

Пантелеймон Олександрович – Куліш (1819 – 1897), український письменник, історик, фольклорист, етнограф та критик буржуазно-націоналістичного напряму. Входив до складу редакції «Основи».

Подається за виданням: Свидницький А. Роман. Оповідання. Нариси. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 517.