Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

«Гей, орле, орле, куда ти летиш?…»

Сидір Воробкевич

Гей, орле, орле, куда ти летиш?

Лечу на Буковину,

Там маю я родину,

Там маю я сестрицю

I сизую вірлицю.

Над Черемшой високо,

Що ледве бачить око,

Гніздо я маю своє

І діточок в нім троє.

В чужій сторонці сохну, гину,

Лечу в край рідний, Буковину.

Козаче, прощай, прощай!

Гей, орле, орле, здоровий бувай!

Скажи ти там дівчині,

Нехай вже більш по мені

Не тужить і не плаче,

Мене вже не зобаче,

Бо тут я подружився,

Бо тут я оженився, –

Скажи, що моя мила

Високая могила.

Лети, лети на Буковину,

Від мене поздоров дівчину!

Мій орле, прощай, прощай!


Примітки

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 161.