Марійка із Розтік

Сидір Воробкевич

Над Черемшом дівчина

Хороша, як той цвіт,

Таку не найдеш, хлопче,

Щоби-сь сходив весь світ.

Та всіх як порівняю,

То знай, що ся одна

Хороша, як княгиня,

Вродлива і пишна.

Гуляв я коломийки

Із нею, знай, торік,

З рибчиною-дівчиною,

Марійкою з Розтік!

Вона як заспіває,

То, хлопче, пропадай!

Гадаєш: створився

Небесний світлий рай.

Вона тобі як скаже:

«Солодкий хлопче мій!» –

То мильше не щебече

У лузі соловій.

Я б слухав того співу

Цілісінький мій вік,

Дзвіночка-голосочка

Марійки із Розтік!

А як тебе пригорне,

Устами як діткне,

То серце в твоїй груди

Конає, гине, мре.

А в голові шумить так,

Як Черемша вода, –

От так вона чарує,

Дівчина молода.

На серця рану знає

Цілющий, добрий лік,

Та чарівниця гарна –

Марійка із Розтік!

Цигани в скрипку грають,

Аж котиться луна;

Зо мною йде до шлюбу

Марійка молода.

На конях всі бояри,

Дівчата у вінках,

Стріляють, гомін лине

По дебрах і ярах.

За стіл засіли гості,

Я встав і вголос рік:

«Найкраща жінка в горах

Марійка із Розтік!»

Примітки

Розтоки – село, нині Путильського району Чернівецької обл.

Подається за виданням: Воробкевич С. Твори. – Ужгород: Карпати, 1986 р., с. 26 – 27.