«Хто рідну мову і звичаї…»

Сидір Воробкевич

Хто рідну мову і звичаї

Не любить і чужим

Богам лиш служить, той народу

Є зрадником лихим.

Як Каїн на чолі він носить

Гріха п’ятно гидке.

Чужий полин йому з медом,

А все своє гірке.

Хто зрікся прадідньої крові,

Забув і де родивсь

І звуки ті, якими Богу

Дитиною моливсь,

Нехай той вічно блудом ходить,

Як грішний Агасфер!

Нехай його гризе сумління,

Й до суду щоб не вмер!

Хто помагає кути пута

Для брата, той проклят!

Нехай, як від чуми, від нього

Всі люди сторонять!

Він Юда є свого народа,

З ним ходить вічний стид –

Такий най нудить своїм світом,

Як грішник, вічний жид!

Примітки

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 190 – 191.